Астрономічні події січня 2020 року

1 січня 2020 року  – Місяць (Ф= 0,3+) біля Нептуна (Ф= 0,3+);
2 січня 2020 року  – Місяць в апогеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найвіддаленіша від центра Землі. Відстань від центра Землі у 1:31 складає 404578 км;
2 січня 2020 року  – Меркурій проходить в 1,5°на південь від Юпітера;
3 січня 2020 року  – максимум дії метеорного потоку Квадрантіди з сузір’я Волопаса. Очікується до 120 метеорів на годину;
Квадрантиды над Великой Китайской стеной

4 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,66+) біля Урана;
5 січня 2020 року – о 8:00 Земля буде знаходитися в перигелії — найближчій до Сонця точці земної орбіти на відстані 0,9832436 а.о. Це означає, що Земля буде перебувати найближче до Сонця за весь рік. Після проходження перигелію швидкість руху Землі починає сповільнюватися;

7 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,9+) проходить на північ від Альдебарана;
10 січня 2020 року  – повний Місяць о 19:23;
10 січня 2020 року  – Меркурій у верхньому сполученні із Сонцем;
10 січня 2020 року – напівтіньове місячне затемнення. Така астрономічна подія настає, коли Місяць проходить область півтіні Землі, але не входить в тінь нашої планети (яскравість супутника несуттєво зменшується). Затемнення буде видно на більшій частині Європи, в Африки, Азії, в Західній Австралії та по всій Росії. Однак неозброєним оком спостерігач зможе помітити лише незначне потемніння краю місячного диска;

Страны, где будет видно полутеневое лунное затмение 10 января 2020
Фото: NASA / Территории, которые затронет полутеневое лунное затмение 10 января 2020

12 січня 2020 року – Меркурій проходить в 2° на південь від Сатурна;
12 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,98-) проходить на північ зоряного скупчення Ясла;
13 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,9-) проходить на північ біля Регула;
13 січня 2020 року – Місяць в перигеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найближча до центра Землі. Відстань від центра Землі у 20:22 складає 365962 км;
13 січня 2020 року – Сатурн у сполученні із Сонцем;
17 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,53-) біля Спики;
18 січня 2020 року – Марс проходить у 4,7° на північ Антареса;
20 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,17-) біля Марса та Антареса;
24 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,01-) біля Сатурна;
24 січня 2020 року – новий Місяць у 21:44;
25 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,01+) біля Меркурія;
27 січня 2020 року – Венера проходить у 4 кутових хвилинах від Нептуна;
28 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,11+) біля Нептуна;
28 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,11+) біля Венери;

29 січня 2020 року – Місяць в апогеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найвіддаленіша від центра Землі. Відстань від центра Землі у 21:29 складає 405389 км.

События недели (30.12 — 05.01)

1 января 1801 года итальянский астроном Джузеппе Пиацци открыл Цереру — самую близкую к Земле из карликовых планет. Пиацци назвал новую планету Церерой в честь богини плодородия и земледелия — покровительницы Сицилии.

1212154541_ceres

 4 января 1643 года родился английский механик, физик, математик и астроном Исаак Ньютон.
Картинки по запросу исаак ньютон

События недели (23.12. — 29.12.)

24 декабря 1818 года родился английский физик Джеймс Джоуль, занимавшийся проблемами термодинамики.

26 декабря 1792 года – родился английский математик Чарлз Бэббидж, создатель первой аналитической вычислительной машины.

27 декабря 1971 года – состоялся запуск искусственного спутника Земли «Ореол-1».

Похожее изображение

Это обозначило начало сотрудничества СССР и Франции в проведении физических исследований в космосе. Кроме измерения характеристик полярных сияний космическими аппаратами серии «Ореол» велись исследования ионного состава верхних слоёв атмосферы Земли в полярных и приполярных районах. С анализом ионного состава связано раскрытие природы аномалий в ионосфере.

28 декабря 1798 года – родился английский астроном Томас Хендерсон, первый Королевский астроном Шотландии. Хендерсон стал одним из первых, кто измерил годичный параллакс звезды. Благодаря этим измерениям он оценил расстояние до Альфа Центавра в 3,25 световых лет, что на 33,7 % меньше истинного значения.

28 декабря 1882 года – на свет появился английский астрофизик Артур Стенли Эддингтон.
Картинки по запросу Артур Эддингтон.
В 1919 году он экспериментально подтвердил отклонение лучей света в поле тяготения Солнца, а в 1924 году создал теорию белых карликов. В 1938 году Эддингтон был избран президентом Международного астрономического союза.

28 декабря 1895 года – в полуподвальном помещении «Гран-кафе» на бульваре Капуцинок в Париже состоялся публичный показ «Синематографа братьев Люмьер», что ознаменовало рождение кинематографа. Программа первого киносеанса состояла из десяти фильмов.
Похожее изображение
Вопреки расхожему заблуждению, фильм «Прибытие поезда на вокзал Ла-Сьота» не вошёл в эту программу, и был показан впервые только 6 января 1896 года.

28 декабря 1929 года – родился Мартин Шмидт, голландский астроном, измеривший расстояния до астрономических объектов, именуемых квазарами. Лауреат премии Кавли 2008 года в области астрофизики.

28 декабря 1907 года – родился советский физик Лев Аронович Сена, доктор физико-математических наук, один из основоположников авторской песни.

Похожее изображение

Лев Сена известен как автор одноимённого эффекта в низкотемпературной плазме. Эффект состоит в переносе заряда в результате резонансной перезарядки, когда упругое рассеяние иона на атоме отсутствует.

События недели (16.12 — 22.12)

17 декабря 2012 года  два космических аппарата-близнеца миссии НАСА Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL) по командам с наземного центра управления совершили «акцию суицида», они врезались на большой скорости в склон горы, находящейся неподалеку от Северного полюса Луны.

Картинки по запросу первый космический аппарат Ebb

Первый космический аппарат Ebb столкнулся с Луной, а второй космический аппарат, Flow, сделал это же на двадцать секунд позже. Поскольку столкновение происходило во время новолуния не было никакой возможности произвести фото- или видеосъемку этого события, а момент столкновения был зафиксирован по времени прекращения поступления телеметрических данных от космических аппаратов.

18 декабря 1958 года США запустили первый в мире спутник связи с пассивным отражателем SCORE (Signal Communications by Orbiting Relay Equipment).

Аппаратура спутника состояла из 2 приёмопередатчиков, работавших на частотах 132,435 и 132,095 МГц. В качестве источников питания применялись серебряно-цинковые аккумуляторы напряжением 18 вольт и ёмкостью 45 ампер-часов.  Работа производилась в режиме замедленной ретрансляции. Сохранение сигнала, посланного наземной передающей станцией, производилась путём записи на магнитную ленту.
После запуска спутник 13 дней пересылал сообщения. Срок службы спутника равнялся 34 дням.

20 декабря 1831 года родился астроном Фёдор Бредихин, исследователь комет и третий по счёту директор Пулковской обсерватории;

21 декабря 1773 года родился шотландский ботаник Роберт Броун, открывший «броуновское движение».

События недели (09.12 — 15.12)

10 декабря 1845 года – шотландец  Роберт Томпсон получил в Лондоне патент на пневматические шины, описанные в его заявке как «усовершенствованные колеса для повозок и других передвигающихся объектов».
Похожее изображение

10 декабря 1868 года – в Лондоне на углу Бридж–стрит и Парламент–сквер была установлена первая в мире световая сигнализация.

11 декабря 1843 года родился немецкий микробиолог Роберт Кох, лауреат Нобелевской премии по физиологии и медицине в 1905 году за «исследования и открытия, касающиеся лечения туберкулёза».

12 декабря 1901 года итальянский изобретатель Гульельмо Маркони провёл первый сеанс радиосвязи через Антлантический океан;

14 декабря 1922 года родился Николай Басов, один из создателей лазера (совместно с Александром Прохоровым и Чарлз Хард Таунсом);

17 декабря 1903 года братья Орвилл и Уилберт Райт впервые поднимались в воздух на сконструированном ими самолёте.

События недели (02.12 — 08.12)

3 декабря 1973 года космический аппарат «Пионер-10» передал на Землю первые крупномасштабные снимки Юпитера, приблизившись к нему на 132 тыс. км.pioner_10

5 декабря 1901 года родился немецкий физик-теоретик Вернер Карл Гейзенберг, один из создателей квантовой механики, лауреат Нобелевской премии в 1932 году . В 1933 году Гейзенберг был награждён Нобелевской премией по физике за предыдущий год с формулировкой «за создание квантовой механики, приложения которой, в числе прочего, привели к открытию аллотропных форм водорода».
Похожее изображение

В 1925 Гейзенберг совместно с Н. Бором разработал так называемую матричную механику – первый вариант квантовой механики, давший возможность вычислить интенсивность спектральных линий, испускаемых простейшей квантовой системой – линейным осциллятором. Произвел квантовомеханический расчет атома гелия, показав возможность его существования в двух различных состояниях. В 1927 сформулировал соотношение неопределенностей, выражающее связь между импульсом и координатой микрочастицы, обусловленную ее корпускулярно-волновой природой. Гейзенберг разработал (независимо и одновременно с Я. И. Френкелем) теорию спонтанной намагниченности ферромагнетиков и обменного взаимодействия, ориентирующего элементарные магнитики при намагничивании вещества. Автор работ по структуре атомного ядра, в которых раскрыт обменный характер взаимодействия нуклонов в ядре, а также работ по релятивистской квантовой механике и единой теории поля – нелинейной теории, ставящей задачей дать единую теорию всех существующих физических полей. Дал математическое обоснование протонно-нейтронной модели атомного ядра. Ввел концепцию матрицы рассеяния (1943).

7 декабря 903 года – родился арабский астроном Абд ар-Рахман Ас-Суфи, составивший в 960 году звёздный каталог. Он описал туманность Андромеды (назвал её «маленьким небесным облачком») за семь веков до её официального открытия с помощью телескопа.

В его «Книге неподвижных звезд» перечислены 1017 звезд и подробно описаны 48 созвездий. Перу Ас-Суфи принадлежат и другие научные книжки, например, «Книга действий с астролябией», «Книга действий с небесным глобусом», «Книга введения в науку о звездах и их приговорах».
В его честь назван ударный кратер, расположенный в южной материковой части видимой стороны Луны.

8 декабря 1730 года — родился голландский естествоиспытатель Ян Ингенхауз, открывший явление фотосинтеза.

В 1779 году он выяснил, что при наличии солнечного света растения преобразуют углекислый газ в кислород. Кроме того, ученый выяснил, что так называемое клеточное дыхание присуще не только животным, но и растениям.
Также Ингенхауз изучал способы прививки от оспы. Он сделал множество успешных прививок, в частности, членам семьи Габсбургов в Вене. Поэтому впоследствии стал частным советником и личным врачом Австрийской императрицы Марии Терезии.

Луїс Блумфілд

Луис Блумфилд (Louis A. Bloomfield) (изображение: news.virginia.edu)

Луїс Блумфілд,

професор фізики у Віргінському університеті. Володар багатьох нагород за дослідження в області атомної фізики, фізики конденсованого стану, оптики, фізичної хімії, член Американського фізичного товариства. Блумфілд викладав фізику в оригінальній манері — через пояснення того, як працюють звичайні речі. Його курс «Як все працює» прослухали майже 10 тисяч студентів Віргінського університету, а також були видані однойменні університетський підручник і книга для широкої аудиторії. Автор курсу отримав медаль Пеграма (Pegram Medal) за успіхи у викладанні (вона присуджується Південно-Східним відділенням Американського фізичного товариства).

«Для мене завжди було загадкою, чому фізика традиційно викладається як абстрактна наука — адже вона вивчає матеріальний світ і закони, якими той керується. Я переконаний у протилежному: якщо позбавити фізику незліченних прикладів із живого, реального світу, вона не матиме ні основи, ні форми — немов молочний коктейль без склянки.»

 

Астрономічні події грудня 2019 року

4 грудня 2019 року – Місяць поблизу Нептуна;
5 грудня 2019 року – Місяць в апогеї, в самій віддаленій від Землі точці навколоземній орбіті – 404445 км від центра Землі в 4:10;
8 грудня 2019 року – Місяць поблизу Урана;
12 грудня 2019 року – повний Місяць у 5:15;
13 грудня 2019 року – максимум дії метеорного потоку Гемініди з сузір’я Близнюків, до 120 метеорів за годину;
15 грудня 2019 року – Місяць проходить на північ від зоряного скупчення Ясла;
Messier 044 2MASS.jpg

16 грудня 2019 року – Меркурій проходить в 5 градусах на північ від Антареса;
17 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,71-) проходить на північ від Регула;
18 грудня 2019 року – Місяць в перигеї своєї орбіти, у найближчий до Землі точці навколоземній орбіті – на відстані 370 258 км від центра Землі в 20:31;
20 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,3-) біля Спіки;
22 грудня 2019 року –  максимум дії метеорного потоку Урсіди з сузір’я Малої Медведиці, до 10 метеорів за годину;
22 грудня 2019 року – зимове сонцестояння. У цей день по Києву Сонце зійде о 7:57, а зайде через 8 годин о 15:57.

Це астрономічне явище, що відбувається, коли нахил осі обертання Землі в напрямку від Сонця набуває найбільшого значення. Максимальний кут нахилу земної вісі щодо Сонця під час сонцестояння становить 23°26′. Зимове сонцестояння припадає на найкоротший день і найдовшу ніч у році, коли висота підйому сонця на небосхилі є найнижчою.

21 декабря — день зимнего солнцестояния

Під час зимового сонцестояння Сонце вище широти 66,5 ° взагалі не сходить, і ніч триває цілодобово. Лише сутінки в цих широтах говорять про те, що Сонце десь під обрієм в середині сутінкового сегмента. На Північному полюсі Землі не видно не тільки Сонця, а й сутінків, тому напрямок на Сонце можна дізнатися лише за сузір’ями. Астрономічна довгота Сонця в цей момент 90 ° (знаходиться в сузір’ї Стрільця). В астрономії момент зимового сонцестояння приймається за початок зими. Після 22 грудня, висота Сонця над горизонтом, а з нею і тривалість дня почне повільно збільшуватися.

Похожее изображение

Традиції свята

У багатьох культурах день сонцестояння – як зимовий, так і літній – мав особливе значення. Взимку святкували відродження Сонця, яке з цього дня все більше і більше присутнє на небі.

На заході «старого» Сонця розпалювали ритуальні багаття, над якими читали молитви, щоб «нове» Сонце швидше набирало силу.

Кельти, які називали це свято Йоль, прикрашали оселю ялиновими гілками. Їх вішали над входом, вікнами, а також в кожному кутку будинку.

Слов’яни в цей день святкували Коляду, який в їх міфології був богом нового Сонця. У цей день влаштовували гуляння з піснями та танцями, а також дарували подарунки. Для слов’ян це свято було початком нового року.

У найдовшу ніч року було прийнято ворожити на майбутнє. Крім того, цей день підходить для того, щоб загадувати бажання. День сприятливий для медитацій, складання планів на майбутнє, генерального прибирання в будинку, розставання з усім старим і непотрібним, що є в житті.
23 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,11-) поблизу Марса;
25 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,01-) поблизу Меркурія;
26 грудня 2019 року – Новий Місяць у 5:16;
26 грудня 2019 року –  кільцеподібне сонячне затемнення.

Явище можна буде спостерігати з більшої частини Азії та Австралії. З вузької смуги на поверхні Землі на ясному небі можна буде побачити кільцеподібне сонячне затемнення — Місяць буде виглядати повністю оточений Сонцем, це явище називають вогненним кільцем.

Кольцевое затмение: огненное кольцо

Авторы и права: Деннис Л. Маммана (Ночной мир)

27 грудня 2019 року – Юпитер у з’єднанні із Сонцем;
31 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,3+) поблизу Нептуна.