27 грудня 1971 року – відбувся запуск штучного супутника Землі “Ореол-1”.

Це позначило початок співробітництва СРСР та Франції у проведенні фізичних досліджень у космосі. Окрім вимірювання характеристик полярних сяйв космічними апаратами серії «Ореол» велися дослідження іонного складу верхніх шарів атмосфери Землі у полярних та приполярних районах. Із аналізом іонного складу пов’язане розкриття природи аномалій в іоносфері.

28 грудня 1798 року – народився англійський астроном Томас Хендерсон, перший Королівський астроном Шотландії. Хендерсон став одним із перших, хто виміряв річний паралакс зірки. Завдяки цим вимірам він оцінив відстань до Альфа Центавра в 3,25 світлових років, що на 33,7% менше істинного значення.

28 грудня 1882 року – народився англійський астрофізик Артур Стенлі Еддингтон.
В 1919 він експериментально підтвердив відхилення променів світла в полі тяжіння Сонця, а в 1924 створив теорію білих карликів. У 1938 році Еддінгтон був обраний президентом Міжнародного астрономічного союзу.

28 грудня 1895 року – у напівпідвальному приміщенні «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі відбувся публічний показ «Синематографа братів Люм’єр», що ознаменувало народження кінематографа. Програма першого кіносеансу складалася із десяти фільмів.

Всупереч поширеній помилці, фільм «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота» не увійшов до цієї програми, і був показаний вперше лише 6 січня 1896 року.

28 грудня 1929 року – народився Мартін Шмидт, голландський астроном, який виміряв відстані до астрономічних об’єктів, іменованих квазарами. Лауреат Премії Кавлі 2008 року в галузі астрофізики.

28 грудня 1907 року – народився радянський фізик Лев Аронович Сена, доктор физико-математических наук, один из основоположников авторской песни.

Лев Сена відомий як автор однойменного ефекту у низькотемпературній плазмі. Ефект полягає у перенесенні заряду внаслідок резонансної перезарядки, коли пружне розсіювання йона на атомі відсутнє.

1 січня 1801 року італійський астроном Джузеппе Піацца відкрив Цереру – найближчу до Землі карликову планету. Пиацци назвав нову планету Церерой на честь богині родючості і землеробства – покровительки Сицилії.

21 грудня 1773 року народився шотландський ботанік Роберт Броун, який відкрив “броунівський рух”.

24 декабря 1818 года народився англійський фізик Джеймс Джоуль, який займався проблемами термодинаміки.

26 декабря 1792 года народився англійський математик Чарлз Беббідж, творець першої аналітичної обчислювальної машини.

14 грудня 1922 року народився Микола Басов, один із творців лазера (разом з Олександром Прохоровим і Чарлз Хард Таунсом);

17 грудня 1903 року брати Орвіл та Уілберт Райт вперше піднялись у повітря на сконструйованому ними літаку.

17 грудня 2012 року два космічні апарати-близнюки місії НАСА Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL) за командами з наземного центру управління здійснили “акцію суїциду”, вони врізалися на великій швидкості у схил гори, що знаходиться неподалік Північного полюса Місяця.

Перший космічний апарат Ebb зіткнувся з Місяцем, а другий космічний апарат, Flow, зробив це ж на двадцять секунд пізніше. Оскільки зіткнення відбувалося під час молодика, не було жодної можливості зробити фото- або відеозйомку цієї події, а момент зіткнення був зафіксований за часом припинення надходження телеметричних даних від космічних апаратів.

18 грудня 1958 року США запустили перший у світі супутник зв’язку з пасивним відбивачем SCORE (Signal Communications by Orbiting Relay Equipment).

Апаратура супутника складалася з 2 приймачів, що працювали на частотах 132,435 і 132,095 МГц. Як джерела живлення застосовувалися срібно-цинкові акумулятори напругою 18 вольт і ємністю 45 ампер-годин. Робота проводилася в режимі уповільненої ретрансляції. Збереження сигналу, надісланого наземною передавальною станцією, проводилася шляхом запису на магнитну стрічку.
Після запуску супутник 13 днів надсилав повідомлення. Термін служби супутника дорівнював 34 дням.

7 грудня 903 року – народився арабський астроном Абд ар-Рахман Ас-Суфі, який склав у 960 році зоряний каталог. Він описав туманність Андромеди (назвав її «маленькою небесною хмаринкою») за сім століть до її офіційного відкриття за допомогою телескопа.
У його «Книзі нерухомих зірок» перераховано 1017 зірок та докладно описано 48 сузір’їв. Перу Ас-Суфі належать і інші наукові книжки, наприклад, «Книга дій з астролябією», «Книга дій з небесним глобусом», «Книга введення в науку про зірок та їх вироки». На його честь названо ударний кратер, розташований у південній материковій частині видимого боку Місяця.

8 грудня 1730 року – народився голландський натураліст Ян Інгенхауз, який відкрив явище фотосинтезу.

У 1779 році він з’ясував, що за наявності сонячного світла рослини перетворять вуглекислий газ на кисень. Крім того, вчений з’ясував, що так зване клітинне дихання притаманне не лише тваринам, а й рослинам.
Також Інгенхауз вивчав способи щеплення від віспи. Він зробив багато успішних щеплень, зокрема членам родини Габсбургів у Відні. Тому згодом став приватним радником та особистим лікарем Австрійської імператриці Марії Терезії.

10 грудня 1845 року – шотландець Роберт Томпсон отримав у Лондоні патент на пневматичні шини, описані в його заявці як «удосконалені колеса для возів та інших об’єктів, що пересуваються».

10 грудня 1868 року – у Лондоні на розі Брідж-стріт і Парламент-сквер було встановлено першу у світі світлову сигналізацію.

11 грудня 1843 року народився німецький мікробіолог Роберт Кох, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1905 році за «дослідження та відкриття, що стосуються лікування туберкульозу».

12 грудня 1901 року італійський винахідник Гульєльмо Марконі провів перший сеанс радіозв’язку через Атлантичний океан.