Події тижня (27.12 – 02.01)

27 грудня 1971 року – відбувся запуск штучного супутника Землі “Ореол-1”.

Похожее изображение

Це позначило початок співробітництва СРСР та Франції у проведенні фізичних досліджень у космосі. Окрім вимірювання характеристик полярних сяйв космічними апаратами серії «Ореол» велися дослідження іонного складу верхніх шарів атмосфери Землі у полярних та приполярних районах. Із аналізом іонного складу пов’язане розкриття природи аномалій в іоносфері.

28 грудня 1798 року – народився англійський астроном Томас Хендерсон, перший Королівський астроном Шотландії. Хендерсон став одним із перших, хто виміряв річний паралакс зірки. Завдяки цим вимірам він оцінив відстань до Альфа Центавра в 3,25 світлових років, що на 33,7% менше істинного значення.

28 грудня 1882 року – народився англійський астрофізик Артур Стенлі Еддингтон.
В 1919 він експериментально підтвердив відхилення променів світла в полі тяжіння Сонця, а в 1924 створив теорію білих карликів. У 1938 році Еддінгтон був обраний президентом Міжнародного астрономічного союзу.

28 грудня 1895 року – у напівпідвальному приміщенні «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі відбувся публічний показ «Синематографа братів Люм’єр», що ознаменувало народження кінематографа. Програма першого кіносеансу складалася із десяти фільмів.
Похожее изображение
Всупереч поширеній помилці, фільм «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота» не увійшов до цієї програми, і був показаний вперше лише 6 січня 1896 року.

28 грудня 1929 року – народився Мартін Шмидт, голландський астроном, який виміряв відстані до астрономічних об’єктів, іменованих квазарами. Лауреат Премії Кавлі 2008 року в галузі астрофізики.

28 грудня 1907 року – народився радянський фізик Лев Аронович Сена, доктор физико-математических наук, один из основоположников авторской песни.

Похожее изображение

Лев Сена відомий як автор однойменного ефекту у низькотемпературній плазмі. Ефект полягає у перенесенні заряду внаслідок резонансної перезарядки, коли пружне розсіювання йона на атомі відсутнє.

1 січня 1801 року італійський астроном Джузеппе Піацца відкрив Цереру – найближчу до Землі карликову планету. Пиацци назвав нову планету Церерой на честь богині родючості і землеробства – покровительки Сицилії.

1212154541_ceres

Броунівський рух

Основні положення Молекулярно-кінетичної теорії (МКТ):

1. Речовина складається з частинок – молекул, атомів та йонів.
До складу цих частинок входять більш дрібні елементарні частинки. Молекула – найменша стійка частинка даної речовини. Молекула володіє основними хімічними властивостями речовини. Атом – це найменша частинка даного хімічного елемента.

2. Частинки, з яких складається речовина, перебувають у безперервному хаотичному  русі. Такий рух називаємо тепловим. Що вища температура речовини, то більша швидкість теплового руху.

3. Частинки речовини взаємодіють один з одним – притягуються і відштовхуються.

Частинки з розміром меншим за 1 мкм, броунівські, наприклад, пилок чи сажа, які перебувають у рідинах чи газах, також рухаються безладно. Цей рух викликаний тим, що молекули середовища, що рухаються хаотично, зазнають зіткнень з макрочастинками. Одна молекула не може зрушити з місця набагато більшу за неї частинку пилку чи сажі, але таких зіткнень одночасно відбувається дуже багато.
Якщо б частинку з усіх боків штовхала однакова кількість молекул, то вона б не рухалася. Проте молекули рухаються хаотично, а отже, зазвичай з одного боку зіткнень більше, ніж з іншого. Такі молекули штовхають макрочастинку, і вона починає рухатися. Такий рух називається броунівським.

Броунівський рух – це безладний рух  видимих, зважених в рідині (або газі) частинок твердої речовини (порошинки, частинки пилку рослини, сажі та ін.), що викликається тепловим рухом частинок рідини (або газу).

 Отже броунівський рух є доказом існування теплового руху.

Броунівський рух відбувається через те, що атоми та молекули речовини знаходяться в постійному хаотичному тепловому русі, тому постійно штовхають макрочастинку з різних сторін.  Було встановлено, що великі частинки з розмірами більше 5 мкм в броунівському русі практично не беруть участь (вони або не рухаються, або осідають). Більш дрібні частинки (менше 3 мкм) рухаються поступально складними траєкторіями або обертаються. Коли в середовищі опиняються макрочастинки (пилок чи сажа), тоді вони зазнають багато зіткнень, що усереднюються і формують постійний тиск. Тобто одна молекула не може зрушити з місця набагато більшу за неї частинку пилку чи сажі, але таких зіткнень одночасно відбувається дуже багато, до того ж зазвичай з одного боку зіткнень більше, ніж з іншого. Через це молекули штовхають макрочастинку, і вона починає рухатися. Такий рух називається броунівським.

День зимового сонцестояння у 2021 році

21 грудня 2021 року – зимове сонцестояння. У цей день по Києву Сонце зійде о 07:55, а зайде через 8 годин о 15:56.

Похожее изображение

Це астрономічне явище, що відбувається, коли нахил осі обертання Землі в напрямку від Сонця набуває найбільшого значення. Максимальний кут нахилу земної вісі щодо Сонця під час сонцестояння становить 23°26′. Зимове сонцестояння припадає на найкоротший день і найдовшу ніч у році, коли висота підйому сонця на небосхилі є найнижчою.

21 декабря — день зимнего солнцестояния

Під час зимового сонцестояння Сонце вище широти 66,5 ° взагалі не сходить, і ніч триває цілодобово. Лише сутінки в цих широтах говорять про те, що Сонце десь під обрієм в середині сутінкового сегмента. На Північному полюсі Землі не видно не тільки Сонця, а й сутінків, тому напрямок на Сонце можна дізнатися лише за сузір’ями. Астрономічна довгота Сонця в цей момент 90 ° (знаходиться в сузір’ї Стрільця). В астрономії момент зимового сонцестояння приймається за початок зими. Після 22 грудня, висота Сонця над горизонтом, а з нею і тривалість дня почне повільно збільшуватися.

Традиції свята

У багатьох культурах день сонцестояння – як зимовий, так і літній – мав особливе значення. Взимку святкували відродження Сонця, яке з цього дня все більше і більше присутнє на небі.

На заході “старого” Сонця розпалювали ритуальні багаття, над якими читали молитви, щоб “нове” Сонце швидше набирало силу.

Кельти, які називали це свято Йоль, прикрашали оселю ялиновими гілками. Їх вішали над входом, вікнами, а також в кожному кутку будинку.

Слов’яни в цей день святкували Коляду, який в їх міфології був богом нового Сонця. У цей день влаштовували гуляння з піснями та танцями, а також дарували подарунки. Для слов’ян це свято було початком нового року.

У найдовшу ніч року було прийнято ворожити на майбутнє. Крім того, цей день підходить для того, щоб загадувати бажання. День сприятливий для медитацій, складання планів на майбутнє, генерального прибирання в будинку, розставання з усім старим і непотрібним, що є в житті.

Події тижня (20.12. – 26.12.)

21 грудня 1773 року народився шотландський ботанік Роберт Броун, який відкрив “броунівський рух”.

24 декабря 1818 года народився англійський фізик Джеймс Джоуль, який займався проблемами термодинаміки.

26 декабря 1792 года народився англійський математик Чарлз Беббідж, творець першої аналітичної обчислювальної машини.

Аналітична машина Беббіджа - Історія розвитку обчислювальної техніки

Події тижня (13.12 – 19.12)

14 грудня 1922 року народився Микола Басов, один із творців лазера (разом з Олександром Прохоровим і Чарлз Хард Таунсом);

17 грудня 1903 року брати Орвіл та Уілберт Райт вперше піднялись у повітря на сконструйованому ними літаку.

17 грудня 2012 року два космічні апарати-близнюки місії НАСА Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL) за командами з наземного центру управління здійснили “акцію суїциду”, вони врізалися на великій швидкості у схил гори, що знаходиться неподалік Північного полюса Місяця.

Картинки по запросу первый космический аппарат Ebb

Перший космічний апарат Ebb зіткнувся з Місяцем, а другий космічний апарат, Flow, зробив це ж на двадцять секунд пізніше. Оскільки зіткнення відбувалося під час молодика, не було жодної можливості зробити фото- або відеозйомку цієї події, а момент зіткнення був зафіксований за часом припинення надходження телеметричних даних від космічних апаратів.

18 грудня 1958 року США запустили перший у світі супутник зв’язку з пасивним відбивачем SCORE (Signal Communications by Orbiting Relay Equipment).

Апаратура супутника складалася з 2 приймачів, що працювали на частотах 132,435 і 132,095 МГц. Як джерела живлення застосовувалися срібно-цинкові акумулятори напругою 18 вольт і ємністю 45 ампер-годин. Робота проводилася в режимі уповільненої ретрансляції. Збереження сигналу, надісланого наземною передавальною станцією, проводилася шляхом запису на магнитну стрічку.
Після запуску супутник 13 днів надсилав повідомлення. Термін служби супутника дорівнював 34 дням.

Масштаб

Масштаб – це відношення, яке показує, у скільки разів зменшено зображення на карті (плані, кресленні, глобусі) проти його реальних розмірів на Землі. Тобто масштаб показує скільки сантиметрів на місцевості міститься в 1 см на карті.

Масштаб 1:100 000 показує, що кожному сантиметру на карті відповідає 100 000см (або 1 км) на місцевості (1 км = 100 000 см).
Чим у меншу кількість разів місцевість зменшена під час зображення її на папері, тим більшим є масштаб зображення, і навпаки.

Наприклад, масштаб 1: 10 000 буде більшим, ніж масштаб 1: 350 000, тому що в першому випадку в 1 см – 100 м, а в другому – в 1 см – 3,5 км. Очевидно, що на великому масштабі місцевість буде зображена більш детально.

За масштабом карти класифікують на:

1. оглядові – масштаб більший за 1 : 1 000 000;
2. оглядово-топографічні – від 1 : 1 000 000 до 1 : 500 000;
3. дрібномасштабні – від 1 : 200 000 до 1 : 100 000;
4. середньомасштабні – від 1 : 50 000 до 1 : 25 000;
5. крупномасштабні – від 1 : 10 000 до 1 : 5000, загальногеографічні карти такого масштабу називають топографічними;
6. топографічні плани – від 1 : 2000 до 1 : 500.

За формою масштаби класифікують:

Запам’ятай!  1 км = 100 000 м;    1м = 100 см


Коротко!

ЧИСЛОВИЙ запис  1:30 000 показує, що розміри предмета на карті ЗМЕНШЕНО порівняно з реальними у 30 000 разів.

ЧИСЛОВИЙ запис  30 000:1 показує, що розміри предмета на карті ЗБІЛЬШЕНО порівняно з реальними у 30 000 разів.


Розв’язання задач

Задача 1

Масштаб карти 1:30 000, а відстань на карті між містами 45 см. Знайдіть реальну відстань між містами на місцевості.

Розв’язання.
Зрозуміло, що відстань на місцевості буде більшою за відстань на карті в 30 000 разів. Тоді 45 см × 30 000 = 1 350 000 см = 13, 5 км

Тобто ми збільшуємо відстань в 30 000 разів

Відповідь: реальна відстань між містами на місцевості 13,5 км.

Задача 2

Відстань між двома містами біля 360 км. Якою буде відстань між містами на карті, якщо масштаб цієї карти 1:300 000?

Розв’язання.
Зрозуміло, що відстань на карті буде менша за відстань на реальній місцевості в
3 000 000 разів.
360 км = 36 000 000 см.
Тоді 36 000 000 см : 3000 000 = 12 см.
Тобто ми зменшуємо реальну відстань в 3 000 000 разів

Відповідь: відстань між містами на карті 12 см.

Задача 3

Відстань між двома містами 750 км. Знайдіть масштаб карти, якщо на ній відстань між цими містами 15 см.

Розв’язання.

750 км = 75 000 000 см
Оскільки масштаб показує у скільки разів зменшено зображення на карті в порівнянні з його реальними розмірами на місцевості, тоді

75 000 000 см : 15 см = 5 000 000.

Відповідь: масштаб карти 1:5 000 000.

Події тижня (06.12 – 12.12)

7 грудня 903 року – народився арабський астроном Абд ар-Рахман Ас-Суфі, який склав у 960 році зоряний каталог. Він описав туманність Андромеди (назвав її «маленькою небесною хмаринкою») за сім століть до її офіційного відкриття за допомогою телескопа.
У його «Книзі нерухомих зірок» перераховано 1017 зірок та докладно описано 48 сузір’їв. Перу Ас-Суфі належать і інші наукові книжки, наприклад, «Книга дій з астролябією», «Книга дій з небесним глобусом», «Книга введення в науку про зірок та їх вироки». На його честь названо ударний кратер, розташований у південній материковій частині видимого боку Місяця.

8 грудня 1730 року – народився голландський натураліст Ян Інгенхауз, який відкрив явище фотосинтезу.

У 1779 році він з’ясував, що за наявності сонячного світла рослини перетворять вуглекислий газ на кисень. Крім того, вчений з’ясував, що так зване клітинне дихання притаманне не лише тваринам, а й рослинам.
Також Інгенхауз вивчав способи щеплення від віспи. Він зробив багато успішних щеплень, зокрема членам родини Габсбургів у Відні. Тому згодом став приватним радником та особистим лікарем Австрійської імператриці Марії Терезії.

10 грудня 1845 року – шотландець Роберт Томпсон отримав у Лондоні патент на пневматичні шини, описані в його заявці як «удосконалені колеса для возів та інших об’єктів, що пересуваються».

Похожее изображение

10 грудня 1868 року – у Лондоні на розі Брідж-стріт і Парламент-сквер було встановлено першу у світі світлову сигналізацію.

11 грудня 1843 року народився німецький мікробіолог Роберт Кох, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1905 році за «дослідження та відкриття, що стосуються лікування туберкульозу».

12 грудня 1901 року італійський винахідник Гульєльмо Марконі провів перший сеанс радіозв’язку через Атлантичний океан.