Масштаб

Масштаб – це відношення, яке показує, у скільки разів зменшено зображення на карті (плані, кресленні, глобусі) проти його реальних розмірів на Землі. Тобто масштаб показує скільки сантиметрів на місцевості міститься в 1 см на карті.

Масштаб 1:100 000 показує, що кожному сантиметру на карті відповідає 100 000см (або 1 км) на місцевості (1 км = 100 000 см).
Чим у меншу кількість разів місцевість зменшена під час зображення її на папері, тим більшим є масштаб зображення, і навпаки.

Наприклад, масштаб 1: 10 000 буде більшим, ніж масштаб 1: 350 000, тому що в першому випадку в 1 см – 100 м, а в другому – в 1 см – 3,5 км. Очевидно, що на великому масштабі місцевість буде зображена більш детально.

За масштабом карти класифікують на:

1. оглядові – масштаб більший за 1 : 1 000 000;
2. оглядово-топографічні – від 1 : 1 000 000 до 1 : 500 000;
3. дрібномасштабні – від 1 : 200 000 до 1 : 100 000;
4. середньомасштабні – від 1 : 50 000 до 1 : 25 000;
5. крупномасштабні – від 1 : 10 000 до 1 : 5000, загальногеографічні карти такого масштабу називають топографічними;
6. топографічні плани – від 1 : 2000 до 1 : 500.

За формою масштаби класифікують:

Запам’ятай!  1 км = 100 000 м;    1м = 100 см

Розв’язання задач

Задача 1

Масштаб карти 1:30 000, а відстань на карті між містами 45 см. Знайдіть реальну відстань між містами на місцевості.

Розв’язання.
Зрозуміло, що відстань на місцевості буде більшою за відстань на карті в 30 000 разів. Тоді 45 см × 30 000 = 1 350 000 см = 13, 5 км

Тобто ми збільшуємо відстань в 30 000 разів

Відповідь: реальна відстань між містами на місцевості 13,5 км.

Задача 2

Відстань між двома містами біля 360 км. Якою буде відстань між містами на карті, якщо масштаб цієї карти 1:300 000?

Розв’язання.
Зрозуміло, що відстань на карті буде менша за відстань на реальній місцевості в
3 000 000 разів.
360 км = 36 000 000 см.
Тоді 36 000 000 см : 3000 000 = 12 см.
Тобто ми зменшуємо реальну відстань в 3 000 000 разів

Відповідь: відстань між містами на карті 12 см.

Задача 3

Відстань між двома містами 750 км. Знайдіть масштаб карти, якщо на ній відстань між цими містами 15 см.

Розв’язання.

750 км = 75 000 000 см
Оскільки масштаб показує у скільки разів зменшено зображення на карті в порівнянні з його реальними розмірами на місцевості, тоді

75 000 000 см : 15 см = 5 000 000.

Відповідь: масштаб карти 1:5 000 000.

Події тижня (06.12 – 12.12)

7 грудня 903 року – народився арабський астроном Абд ар-Рахман Ас-Суфі, який склав у 960 році зоряний каталог. Він описав туманність Андромеди (назвав її «маленькою небесною хмаринкою») за сім століть до її офіційного відкриття за допомогою телескопа.
У його «Книзі нерухомих зірок» перераховано 1017 зірок та докладно описано 48 сузір’їв. Перу Ас-Суфі належать і інші наукові книжки, наприклад, «Книга дій з астролябією», «Книга дій з небесним глобусом», «Книга введення в науку про зірок та їх вироки». На його честь названо ударний кратер, розташований у південній материковій частині видимого боку Місяця.

8 грудня 1730 року – народився голландський натураліст Ян Інгенхауз, який відкрив явище фотосинтезу.

У 1779 році він з’ясував, що за наявності сонячного світла рослини перетворять вуглекислий газ на кисень. Крім того, вчений з’ясував, що так зване клітинне дихання притаманне не лише тваринам, а й рослинам.
Також Інгенхауз вивчав способи щеплення від віспи. Він зробив багато успішних щеплень, зокрема членам родини Габсбургів у Відні. Тому згодом став приватним радником та особистим лікарем Австрійської імператриці Марії Терезії.

10 грудня 1845 року – шотландець Роберт Томпсон отримав у Лондоні патент на пневматичні шини, описані в його заявці як «удосконалені колеса для возів та інших об’єктів, що пересуваються».

Похожее изображение

10 грудня 1868 року – у Лондоні на розі Брідж-стріт і Парламент-сквер було встановлено першу у світі світлову сигналізацію.

11 грудня 1843 року народився німецький мікробіолог Роберт Кох, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1905 році за «дослідження та відкриття, що стосуються лікування туберкульозу».

12 грудня 1901 року італійський винахідник Гульєльмо Марконі провів перший сеанс радіозв’язку через Атлантичний океан.

Події тижня (29.11 – 05.12)

30 листопада 1756 року народився німецький фізик Эрнст Хладні, засновник експериментальної акустики.

3 грудня 1973 року космічний апарат “Піонер-10” передав на Землю перші великомасштабні знімки Юпітера, наблизившись до нього на 132 тис. км.

pioner_10

5 грудня 1901 року народився німецький фізик-теоретик Вернер Карл Гейзенберг, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії у 1932 році. У 1933 році Гейзенберг був нагороджений Нобелівською премією з фізики за попередній рік з формулюванням «за створення квантової механіки, додатки якої, серед іншого, призвели до відкриття алотропних форм водню».
Похожее изображение

У 1925 Гейзенберг спільно з Н. Бором розробив так звану матричну механіку – перший варіант квантової механіки, що дав можливість обчислити інтенсивність спектральних ліній, що випускаються найпростішою квантовою системою – лінійним осцилятором. Здійснив квантовомеханічний розрахунок атома гелію, показавши можливість його існування у двох різних станах. У 1927 сформулював співвідношення невизначеностей, що виражає зв’язок між імпульсом і координатою мікрочастинки, зумовлений її корпускулярно-хвильовою природою. Гейзенберг розробив (незалежно і одночасно з Я. І. Френкелем) теорію спонтанної намагніченості феромагнетиків та обмінної взаємодії, що орієнтує елементарні магнітики при намагнічуванні речовини. Автор робіт з структури атомного ядра, в яких розкрито обмінний характер взаємодії нуклонів в ядрі, а також робіт з релятивістської квантової механіки та єдиної теорії поля – нелінійної теорії, що ставить завдання дати єдину теорію всіх існуючих фізичних полів. Дав математичне обґрунтування протонно-нейтронної моделі атомного ядра. Запровадив концепцію матриці розсіювання (1943).

Події тижня (22.11 – 28.11)

23 листопада 1837 року народився голландський фізик Ян Ван-дер-Ваальс, лауреат Нобелівської премії з фізики у 1910 році “за роботу над рівнянням стану газів та рідин“.

24 листопада 1639 року Джеремі Хоррокс вперше спостерігає проходження Венери Сонячним диском.

26 листопада 1925 року відбувся перший випробувальний політ літака “АНТ-4” конструкції Туполєва. Політ на «АНТ-4» виконав льотчик-випробувач А.І. Томашевський. Зліт був виконаний із Центрального аеродрому, політ тривав 7 хвилин.

Літак «АНТ-4» — двомоторний важкий бомбардувальник, творцем якого був відомий авіаційний конструктор СРСР Андрій Миколайович Туполєв, за технічними характеристиками, компонуванням, лініями фюзеляжу та аеродинамікою набагато випереджав свій час. Літак був визнаний і зарубіжними конструкторами, які найчастіше брали в основу його схему.
У «послужному списку» «АНТ-4» — участь у порятунку челюскінців: саме цим літаком пілот Ляпідевський вивіз з льодового табору першу групу полярної експедиції; кілька рекордних перельотів до Варшави, Парижа та Риму на серійному екземплярі літака, здійснених екіпажем льотчика Шестакова. Справжнім тріумфом літака «АНТ-4» став переліт Москва-Нью-Йорк. Машина подолала понад 20 тисяч кілометрів за 141 літню годину, при цьому 8 тисяч кілометрів було пройдено над океаном.

27 листопада 1701 року народився шведський фізик та астроном Андерс Цельсій, який запропонував температурну шкалу, що стала загальноприйнятою.

Картинки по запросу Андерс Цельсий28 листопада 1964 року до Марса запущено американську автоматичну станцію «Марінер-4». 14-15 липня 1965 року Марінер-4 здійснив перший успішний обліт Марса і став першим космічним апаратом, який зробив знімки іншої планети зблизька і передав їх на Землю.

Події тижня (15.11 – 21.11)

15 листопада 1988 року здійснив свій перший та єдиний орбітальний політ радянський космічний корабель багаторазового використання “Буран”.

Він був запущений з космодрому Байконур за допомогою ракети-носія “Енергія”. Тривалість безпілотного випробувального польоту склала 205 хвилин (3 години 25 хвилин), корабель здійснив два витки навколо Землі, після чого здійснив посадку на аеродромі “Ювілейний” на Байконурі.
Політ “Бурану” пройшов без екіпажу в автоматичному режимі з використанням бортового комп’ютера та бортового програмного забезпечення. У цьому полягала істотна відмінність Бурана від американських багаторазових космічних кораблів Спейс шаттл, остання стадія посадки яких завжди проходила на ручному управлінні (вхід в атмосферу і гальмування до швидкості звуку в обох випадках автоматизовані). На “Бурані” було також передбачено й резервний ручний режим управління на атмосферній ділянці польоту при посадці корабля, проте випробувати його космонавтам не довелося, оскільки жодного пілотованого польоту “Бурана” так і не відбулося.
Даний факт – політ космічного апарату в космос і спуск його на Землю в автоматичному режимі під керуванням бортового комп’ютера – увійшов до книги рекордів Гіннеса. Над акваторією Тихого океану «Буран» супроводжував корабель вимірювального комплексу ВМФ СРСР “Маршал Недєлін” та науково-дослідне судно АН СРСР “Космонавт Георгій Добровольський”.

16 листопада 2018 року у Палаці Конгресу у Версалі відбулося засідання XXVI Генеральної конференції з мір та ваг. На голосування було поставлено резолюцію, що закріплює нові визначення чотирьох із семи базових одиниць Міжнародної системи одиниць СІ – кілограма, ампера, кельвіна та моля. Були затверджені нові визначення основних базових одиниць.

17 листопада 1749 року народився Ніколя Франсуа Аппер, французький винахідник консервів, що прийшли на зміну звичним у роки способам зберігання продуктів – в’ялення та солення. В 1810 Ніколя Аппер отримав нагороду за свій винахід особисто з рук Наполеона Бонапарта.

19 листопада 1711 року народився Михайло Васильович Ломоносов, перший російський вчений-природознавець світового значення, поет, що заклав основи сучасної російської літературної мови, художник, історик і філософ. Михайло Ломоносов розробив проект Московського університета, який сьогодні носить його ім’я.
ломоносов

21 листопада 1877 року Томас Едісон оголосив про свій новий винахід – фонограф. Тоді звукозаписний апарат здавався дивом.

21 листопада 1783 року відбувся перший вільний політ повітряної кулі, що пілотувався Пілатром де Роз’є.
Жан Франсуа Пілатр де Роз’є – один із перших повітроплавців. Народився 1756 року в Меці (Франція). Служив хранителем природничо колекції короля Людовіка XVI.

Портрет

Дізнавшись, що в перший пілотований політ на аеростаті братів Монгольф’є передбачається відправити двох людей, засуджених до страти, Пілатр де Роз’є висловив протест проти того, що честь здійснити такий політ дістанеться злочинцям, і запропонував себе як пілот. На його прохання армійський офіцер маркіз д’Арланд клопотав перед королем і висловив бажання особисто брати участь у підйомі разом із Пілатром де Роз’є. Отримавши згоду Людовіка, повітроплавці 21 листопада 1783 року здійснили перший політ на вільно ширяючій повітряній кулі, наповненій гарячим повітрям: вони піднялися з Булонського лісу, пролетіли над Сеною і через 20 хв опустилися на відстані 8200 м від місця старту.

23 червня 1784 року Пілатр де Роз’є разом із хіміком Пру на «монгольф’єрі» піднялися на висоту близько 4000 м.

15 червня 1785 року Пілатр де Роз’є з помічником Роменом спробували перелетіти через Ла-Манш, використовуючи попутний вітер. З цією метою де Роз’є побудував аеростат, конструкція якого дозволяла регулювати висоту польоту, позбавляючи витрачання водню та скидання баласту. Аеростат складався з двох балонів: нижнього – з підігрівом повітря та верхнього – воднем. Цей тип аеростату пізніше отримав назву «роз’єр». Під час польоту від іскри під нижньою оболонкою вибухнув водневий балон, і обидва аеронавти загинули, впавши з висоти 900 м на скелі біля берегів Франції.

Аеростати типу «роз’єр» застосовуються при спортивних польотах через Атлантичний та Тихий океани.

Події тижня (08.11 – 14.11)

10 листопада 1861 року народився англійський астроном Роберт Іннес, один з піонерів застосування блінк-мікроскопу в астрономії. Роберт Іннес встановив, що Проксима Центавра – найближча до Сонця зоря.

10 листопада 1885 року здійснив першу поїздку дерев’яний велосипед, на який було встановлено двигун внутрішнього згоряння. Розробниками двигуна внутрішнього згоряння були німецькі інженери Готліб Даймлер та Вільгельм Майбах.

Картинки по запросу деревянный велосипед, на который был установлен двигатель внутреннего сгорания

12 листопада 1947 року  у повітря піднявся геликоптер Ка-8. Цей літальний апарат став першою розробкою легендарного радянського архітектора Н. І. Камова. Геликоптер був простою конструкцією зі сталевої рами і двох надувних циліндричних балонів. Ка-8 оснащувався двигуном потужністю 27 кінських сил, який дозволяв розвивати швидкість до 80 км/год з вагою близько 320 кг. За переміщення відповідали два співвісні гвинти діаметром 5,6 м, що обертаються в різному напрямку.
461230

14 листопада 1971 року відбувся вихід на орбіту навколо Марса першого міжпланетного космічного апарату «Марінер-9», який став першим штучним супутником Червоної планети.

Події тижня (01.11 – 07.11)

2 листопада 1783 року народився інженер  Олександр Саблуков. У 1832 році він винайшов відцентровий вентилятор, в 1838 році побудував відцентровий насос, конструював артилерійські снаряди, міни, оптичні приціли.

5 листопада 1854 року народився французський хімік Поль Сабатьє, якому в 1912 році було присуджено Нобелівську премію з хімії «за запропонований ним метод гідрогенізації органічних сполук у присутності дрібнодисперсних металів, який різко стимулював розвиток органічної хімії», включаючи відкриття так званої реакції Сабатьє; премію розділив із ним Віктор Гриньяр.

7 листопада 1867 року народилась Марія Склодовська-Кюрі, французська фізик та хімік польського походження.

Картинки по запросу Мария Склодовская-Кюри

Перша в історії людина, яка є двічі нобелівським лауреатом: з фізики (1903), спільно з чоловіком, П’єром Кюрі, “на знак визнання виняткових послуг, які вони надали науці спільними дослідженнями явищ радіації, відкритою професором Анрі Беккерелем”; та з хімії (1911 рік) «за видатні заслуги у розвитку хімії: відкриття елементів радію та полонію, виділення радію та вивчення природи та сполук цього чудового елементу».

Події тижня (25.10 – 31.10)

27 жовтня 1951 року в Саскачеванському університеті (Канада) під керівництвом Гарольда Джонсабуло вперше застосовано радіаційне опромінення як засіб для боротьби із злоякісними утвореннями у онкологічних хворих.

29 жовтня 1880 року народився  Абрам Іоффе радянський фізик, академік.
Картинки по запросу абрам Иоффе
У 1911 році А. Ф. Іоффе визначив заряд електрона, використавши таку саму ідею, що і Роберт Міллікен: в електричному та гравітаційному полях врівноважувалися заряджені частинки металу (в досліді Міллікена — крапельки олії). Однак цю роботу Іоффе опублікував тільки в 1913 році (Міллікен опублікував свій результат дещо раніше, тому в світовій літературі експеримент отримав його ім’я).

31 жовтня 1802 года народився французький інженер Бенуа Фурнерон. У 1827 році сконструював і побудував перший практично придатний гідравлічний двигун, названий турбіною Фурнерона.

Події тижня (18.10 – 24.10)

19 жовтня 1916 року народився французький біолог Жан Доссе, французький імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1980 року за відкриття головного комплексу гістосумісності, групи генів, що відповідають за розпізнавання чужорідних речовин і розвиток імунної відповіді.

20 жовтня 1959 року відбувся перший політ турбогвинтового літака для авіаліній малої протяжності Ан-24.
Антонов Ан-24

22 жовтня 1881 року народився американський фізик Клинтон Девиссон, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».

24 жовтня 1632 року народився Антоні ван Левенгук, нідерландський натураліст, конструктор мікроскопів, основоположник наукової мікроскопії.

Результат пошуку зображень за запитом "Антони ван Левенгук"

Першим відкрив еритроцити, описав бактерії, дріжджі, найпростіших, волокна кришталика, лусочки епідермісу, замалював сперматозоїди, будову очей комах і м’язових волокон. Знайшов та описав ряд коловраток, брунькування гідр та ін. Відкрив інфузорії і описав багато їх форми.