Події тижня (26.07 – 01.08)

28 липня 1858 року  вперше використані для ідентифікації відбитки пальців.
В 1895 році англійський антрополог Френсіс Гальтон домігся введення дактилоскопії як метод реєстрації кримінальних злочинців в Англії. 13 вересня 1902 року у Великобританії відбитки пальців з місця злочину вперше використані як доказ провини по відношенню до затриманого Гаррі Джексона.

30 липня 1889 року народився Володимир Козьмич Зворикін, один з винахідників сучасного телебачення. Володар більше 120 патентів на різні винаходи і великого числа різних нагород. Зокрема, в 1967 році Президентом США Ліндоном Джонсоном йому була вручена Національна наукова медаль США. В 1977 году избран в Национальную галерею славы изобретателей.

01 серпня 1774 року англійський хімік Джозеф Прістлі  вперше отримав чистий кисень;

JPriestley Portrait.jpg

Події тижня (19.07 – 25.07)

20 липня 1969 року «Аполлон-11» здійснив першу в історії пілотовану посадку на Місяць.

Командир екіпажу Нил Армстронг і пілот Базз Олдрин посадили місячний модуль корабля в південно-західному районі Моря Спокою. Вони залишалися на поверхні Місяця протягом 21 години 36 хвилин і 21 секунди.

22 липня 1784 року народився Фрідрих Бессель, німецький математик і астроном.

Картинки по запросу Фридрих Бессель

Засновник і директор Кенігсберзької обсерваторії. Ппроводив розрахунки орбіти комети Галлея. Визначив положення 75 тисяч зірок і створив великі зоряні каталоги.

23 липня 1874 року  Олександр Миколайович Лодигін отримав привілей №1619 на лампу розжарювання.

Похожее изображение

Його винахід був запатентований і в декількох європейських країнах, Петербурзька АН присудила йому премію Ломоносова, а в кінці року було створено «Товариство електричного освітлення А. Н. Лодигін і Ко».

23 липня 2000 рокувідкрито новий природний супутник Юпітера. Це найменший за розмірами супутник зі всіх відомих, його діаметр становить 4,8 км. Відкриття зроблене астрономами університету Арізони та підтверджено обсерваторією Массачусетса.

23 липня 2015 року за допомогою телескопа «Кеплер» знайдено першу екзопланету земного типу, яка знаходиться в зоні населеності сонцеподібної зірки – Kepler-452 b.

25 липня 1984 року космонавт Світлана Савицька стала першою жінкою, яка вийшла у відкритий космос. OOIOI‡‚U-EOOIA‰O‚‡UAI? IOOIE?AOIO„O IO?‡·I? "—O?A “-7" —‚AUI‡I‡ ?‚„AI?A‚I‡ —‡‚E?I‡?. ‘OUO ?I?·A?U‡ ?U?I‡?A‚‡ /‘OUO??OIEI‡ “?——/.

Події тижня (12.07 – 18.07)

12 липня 1988 року запущена радянська автоматична міжпланетна станція «Фобос-2» у напрямку до Марсу.

До завдань місії входило вивчення атмосфери Червоної планети та її супутника Фобоса, а також фотографування поверхні супутника і висадка на нього двох дослідницьких станцій. «Фобос-2» підібрався до супутника Марса на відстань 860 км через півроку – 21 лютого – і приступив до отримання знімків. Через місяць космічний корабель робив фотографії вже з дистанції 191 км. Однак, за кілька днів до наміченого спуску двох дослідних станцій, зв’язок з “Фобос-2» погіршилася настільки, що стало неможливо ані керувати ним, ані отримувати будь-які корисні дані. Проте, майже за два місяці, що космічний апарат провів в безпосередній близькості від Марса і Фобоса, було зібрано велику кількість інформації: про відсутність води на супутнику, про взаємодію атмосфери Марса з сонячним вітром, про теплові характеристики Фобоса і про численні протяжні траншеї, більшість яких беруть початок від кратера під назвою Стінкі, діаметр якого становить третину від діаметра самого Фобоса.

13 липня 1854 року народився Аристарх Белопольський, астроном,  який досліджував Сонце, зірки-цефеїди, кільця Сатурна

Пов’язане зображення

13 липня 1942 року початок Манхеттенського проєкту зі створення атомної бомби в США.

15 липня 1867 року народився Жан-Батист Шарко, французський полярний дослідник, океанограф, медик. У 1903 році очолив французьку антарктичну експедицію на Трищогловий шхуні «Француз». У 1908-1910 роках провів другу антарктичну експедицію, в ході якої, крім усього іншого, відкрив острів Шарко, названий ним на честь свого батька, а також виявив шестипроменеву губку Scolymastra joubini, що є організмом  з найтривалишим життям в тваринному світі (до 10 тис. років) .

17 липня 1846 року народився Микола Миклухо-Маклай, етнограф, антрополог, біолог і мандрівник, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії і Океанії, в тому числі папуасів північно-східного берега Нової Гвінеї, званого Берегом Маклая.

Фотография 1870-х годов

18 липня 1853 року народився голандський фізик Хендрик Лоренц. Відомий насамперед своїми роботами в області електродинаміки і оптики. У 1902 році спільно з Пітером Зеєманом став лауреатом Нобелівської премії «за видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».

18 липня 1635 року народився англійський натураліст і винахідник Роберт Гук.

гук

Роберт Гук зробив велику кількість відкриттів, до числа яких належать:
1. Відкриття пропорційності між пружніми розтягами, стисненнями, вигінами та напругами, що з]являються внаслідок цього;
2. Відкриття кольорів тонких плівок;
3. Ідея про хвилеподібне поширення світла (більш-менш одночасно з Гюйгенсом), експериментальне обгрунтування її за допомогою інтерференції світла,  хвильова теорія світла;
4. Гіпотеза про поперечний характер світлових хвиль;
5. Відкриття в акустиці, наприклад, демонстрація того, що висота звуку визначається частотою коливань;
6. Теоретичне положення про сутність теплоти як руху частинок тіла;
7. Відкриття постійності температури танення льоду і кипіння води;
8. Жива клітина за допомогою вдосконаленого ним мікроскопа; такоже жіночу яйцеклітину та чоловічі сперматозоїди. Гуку принадлежить сам термін «клітина» (англ.cell).

Нові визначення базових одиниць СІ

16 листопада 2018 року

у Палаці Конгресу у Версалі відбулося засідання XXVI Генеральної конференції з заходів та ваг (ГКМВ). На голосування було поставлено резолюцію, що закріплює нові визначення чотирьох із семи базових одиниць Міжнародної системи одиниць СІ – кілограма, ампера, кельвіна та моля. Тепер систему СІ буде оновлено, і з неї зникне останній матеріальний еталон – еталон кілограма.

Тепер затверджено нове визначення кілограма, засноване на сталій Планка.
Нове визначення ампера буде з чисельним значенням електричного заряду.
Нове визначення кельвіна засноване на сталій Больцмана.
Моль буде визначений через зафіксовану сталу Авогадро.
Тепер всі одиниці будуть прив’язані до сталих, що не схильних до зносу.

Відмова від матеріальних зразків дозволяє різним державам створювати свої первинні еталони незалежно з інших країн. А від точних вимірювань часу, відстаней та мас сьогодні залежить безліч речей – від супутникової навігації, роботи мобільних телефонів до правильної роботи магазинних ваг.

Проект реформи був схвалений сьогодні, але набуде чинності у Всесвітній день метрології – 20 травня 2019 року.

ПОЯСНЕННЯ

У міжнародній системі одиниць вимірювання СІ (від французької Le System System d’Unites, SI) прийнято сім основних величин: довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини та сила світла. Одиниці вимірювання дли них – основні одиниці СІ – метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль і кандела, відповідно. Для точного виміру базових величин вчені створюють еталони, оскільки вимір є порівняння чогось із еталоном.

Одиниця вимірювання довжини – метр – спочатку була прив’язана до довжини паризького меридіана, потім до довжини хвилі випромінювання атома криптона-86. Зараз метр визначається за допомогою сталої Планки: це відстань, яка проходить світло у вакуумі за 1/299 792 458 секунди.

Одиниця вимірювання временисекунда – з 1967 року визначається як інтервал часу, що відповідає 9192631770 періодів випромінювання між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.

Одиниця вимірювання сили світла  кандела  – з 1979 року визначається як сила світла в даному напрямку від джерела, що випромінює монохроматичне випромінювання частоти 540 × 1012 герц, енергетична сила світла якого в цьому напрямку становить 1/683 вата на стерадіан (тут 683 — значення максимальної світлової ефективності, встановлене ГКМВ). Точне значення коефіцієнта максимальної світлової ефективності, що використовується разом з функцією, дає відношення сили світла до енергетичної сили світла монохроматичного випромінювання будь-якої довжини хвилі.

Майже всі одиниці теж поступово виявилися прив’язані до фундаментальних фізичних сталих (ФФС).

7 квітня 1795 року бюро мір і ваг прийняло за одиницю грама «абсолютну вагу об’єму чистої води, що дорівнює кубу [зі стороною] в соту частину метра, і за температури танення льоду». Для матеріалізації цієї маси спочатку створили еталон із платини.
Згідно з паризькою угодою 1875 року за одиницю вимірювання маси – кілограм – був прийнятий оригінальний циліндр діаметром і висотою 39,17 мм з платино-іридієвого сплаву (90% платини, 10% іридію), який зберігається в Міжнародному бюро мір та ваг (розташовано в Севрі біля Парижа). Сплав платини та іридію хімічно інертний, має високу твердість та зносостійкість, відносно малий коефіцієнт теплового розширення, велику густину та наділений парамагнітними властивостями.
Однак наприкінці минулого століття вчені виявили, що маса еталона кілограма змінювався приблизно на 0,3 мікрограми на рік, тобто на 30 мікрограмів за більш ніж 100 років. Це відбувається через випаровування атомів із поверхні циліндра. Це досить велике значення для сучасних вимог до точності. Кілограм є однією із семи основних одиниць СІ, і накопичені відхилення можуть стати причиною так званої технічної системної кризи. Саме тому наукова спільнота вирішила перевизначити кілограм через точно виміряну та фіксовану сталу Планку.

Установка, за допомогою якої можна реалізувати новий стандарт маси, називається ваги Кіббла.
Ваги Кіббла використовувалися з середини 1970-х років для вимірювання величини сталої Планки. Співробітники Національного інституту стандартів США Пітер Мор та Баррі Тейлор у 1999 році запропонували зафіксувати величину сталої Планки та визначати масу за допомогою ваг Кіббла. Посмертно назване на честь винахідника Браяна Пітера Кіббла, це вдосконалені струмові ваги, в яких еталоном виступає вантаж, який врівноважує силу відштовхування між постійним магнітом та котушкою, якою пропускають струм. Таким чином, масу об’єкта можна знайти за рахунок рівності електричної та механічної сил.

Одиниця вимірювання сили струму – амперзатверджене в 1948 році, було засноване на вимірюванні сили, що діє на паралельні провідники зі струмом. Тепер нове визначення ампера засноване на численному значенні електричного заряду.

Одиниця вимірювання температури – кельвін – до сьогоднішнього дня визначалася як 1/273,16 термодинамічної температури потрійної точки води (це строго певні значення температури та тиску, при яких вода може одночасно і рівноважно існувати у твердому, рідкому та газоподібному станах). Це визначення створювало свої незручності, оскільки у воді завжди є домішки важких ізотопів водню та кисню, і вони можуть значно пересуває потрійну точку. Тому метрологам довелося створити окремий стандарт – Віденський стандарт усередненої океанської води. Її рецепт виглядає так: 0,00015576 моля дейтерію на моль звичайного водню. Крім того, для того, щоб визначати точні значення в інших діапазонах, ученим доводилося контролювати точки плавлення та кипіння кількох інших речовин. Нове визначення кельвіна засноване на сталій Больцмана.

Одиниця вимірювання кількості речовини – моль – була прив’язана до кількості атомів 0,012 кілограма стабільного вуглецю-12, тобто був пов’язаний з масою. Нове визначення моль буде визначено через зафіксовану сталу Авогадро.