Сила – це фізична величина, що є мірою взаємодії тіл, тобто характеризує дію тіл одне на одне.

Ознаки дії та тіло сили:

1. зміна швидкості за значення та (або) за напрямком
2. деформація тіла

Сила позначається буквою F

Одиниця вимірювання сили в СІ – ньютон: [F] = Н

1 Н – це сила, яка при дії на тіло масою 1 кг, змінює її швидкість кожну секунду
на 1 м/с

Прилад для вимірювання сили називається динамометром.

Динамометр складається з:
пружини 1 (розтягання якої і показує нам силу);
стрілки 2, яка ковзає по шкалі та показує значення сили);
шкали 3;
обмежувача 4 (який не дає розтягнутися пружині занадто сильно);
гачка 5 (до якого підвішується вантаж).

Якщо нам відоме лише числове значення сили, ми не можемо вказати яким буде результат її дії. Важливо ще знати напрям та точку прикладання сили.

Сила – векторна величина, яка характеризується:

1. числовим значенням;
2. напрямом у просторі;
3. точкою прикладання.

Зображення сили, що штовхає тіло ззади:

17-річний старшокласник Вулф Цукіер проходив стажування у NASA, яке відбувалося за проєктом TESS Planet Huners, який дозволяє волонтерам допомагати вченим у відкритті нових планет.

І вже на третій день стажування допоміг відкрити нову планету, яка обертається одразу навколо двох зірок.

У перші дні стажування Цукіер вивчав дані про систему з двох зірок і помітив на їх орбіті дивну тінь. Спочатку підліток подумав, що це зоряне затемнення, однак виявилося, що це не просто тінь, а планета.

TOI 1338 b – перша планета з подвійної системи, яку виявили ​​завдяки телескопу TESS, але не перша з відомих людству екзопланет такого роду. У 2011 році вчені за допомогою космічного телескопа «Кеплер» виявили Kepler-16b в сузір’ї Лебедя – вона також знаходиться у подвійній зоряній системі.

2 марта 2019 года  – Луна (Ф= 0,13-) близ Венеры;
4 марта 2019 года  – Луна  в апогее своей орбиты на расстоянии 406390 км от центра Земли в 11:27;
6 марта 2019 года  – Луна проходит южнее Нептуна;
6 марта 2019 года  – новолуние в 16:05;
7 марта 2019 года  – Нептун в соединении с Солнцем;

10 марта 2019 года  – Луна (Ф= 0,11+) близ Урана;
11 марта 2019 года  – Луна (Ф= 0,2+) близ Марса;
13 марта 2019 года  – Луна (Ф= 0,39+) близ Альдебарана;
14 марта 2019 года  – максимум действия метеорного потока гамма-Нормиды (ZHR= 6) из созвездия Наугольника;

15 марта 2019 года  – Меркурий в нижнем соединении с Солнцем;
19 марта 2019 года  – Луна (Ф= 0,94+) близ Регула;
19 марта 2019 года  – Луна в перигее своей орбиты на расстоянии 359380 км от центра Земли в  19:48;
20 марта 2019 года  – весеннее равноденствие;

21 марта 2019 года  – полнолуние в 1:43;
25 марта 2019 года  – Меркурий проходит в 2,4 гр. севернее Нептуна;
27 марта 2019 года  – Луна (Ф= 0,6-) близ Юпитера;
31 марта 2019 года  – Марс проходит в 3 градусах южнее звездного скопления Плеяды.

Завдання з фізики на додатковій сесії ЗНО 2017

Завдання сертифікаційної роботи з фізики на основній сесії ЗНО 2017

Раскрыть скобки
3 (a + 5) = 3a + 15
8 (5 – x) = 40 – 8x
15 (c + d) = 15c + 15 d
-20 (f – g) = -20f + 20g
(a + b) 4 = 4a + 4b
-14a(a + b) = -14a² – 14 b
(x – y) 18 = 18x – 18y
2a (3 + 2b) = 6a + 4b
20 (4a – 5) = 80a – 100
(3c + 5d)·(-4) = -12c – 20d
(2x + 3y) 8x = 16x² + 24xy
(3m + 4n – 7p) ·(-6) = -18m – 24n + 42p
-5a (b + 3c – 6d + 2f) = -5ab – 15ac + 30ad – 10 af
(2a – 5b + 3c) 12 = 24a – 60b + 36c

для написания лабораторной работы 11 класса модели эксперимента

Большая часть работ Ван дер Ваальса относится к области теоретической молекулярной физики. Он исследовал поведение модекул и занимался теориями, описывающими состояния материи. В 1869 году он открыл силы взаимодействия между молекулами, которые впоследствии были названы его именем — силы Ван-дер-Ваальса. В 1873 году в своей диссертации он развил модель, единообразно описывающую газообразную и жидкую фазы вещества. На основе этой модели он вывел уравнение состояния, показавшее, что при некоторой температуре исчезают различия в физических свойствах жидкости и её пара, находящихся в равновесии. При такой температуре, называемой критической, плотность жидкости и её насыщенного пара становятся одинаковыми и исчезает видимая граница между ними.

За это достижение Ван дер Ваальс получил в 1910 году Нобелевскую премию по физике «за работу над уравнением состояния газов и жидкостей».