Дисперсія світла

Досліди І. Ньютона по розкладанню білого світла в спектр

Вперше досвід по розкладу світла в спектр був зроблений Ісааком Ньютоном в 1666 році. Він зробив маленький отвір у віконному віконниці і в сонячний день отримав вузький пучок світла, на шляху якого поставив трикутну скляну призму. Пучок заломився в ній, і на протилежній стіні з’явилася кольорова смуга, де розташувалися в певному порядку всі кольори веселки: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий. Цю кольорову смугу Ньютон назвав спектром (від латинського «Спектрум» видиме).

Похожее изображение

Найменшого відхилення від початкового напрямку падіння зазнають червоні промені, а найбільшого фіолетові.

Після такого експерименту Ньютон зробив перший висновок: розкладання білого світла в кольоровий спектр означає, що біле світло має складну структуру, тобто є сумішшю всіх кольорів веселки.

Другий висновок Ньютона полягав у тому, що світло різних кольорів характеризується різними показниками заломлення в певному середовищі. Це означає, що абсолютний показник заломлення для фіолетових кольорів більший, ніж для червоних.

Залежність показника заломлення світла від його кольорів Ньютон назвав дисперсією (від латинського слова dispersio розсіювання).

Однак Ньютон був прихильником корпускулярної теорії світла і пояснити явище дисперсії не міг.

Дисперсія світла

Згідно хвильової теорії колір світла визначаються частотою електромагнітної хвилі, якою є світло. Найменшу частоту має червоне світло, найбільшу фіолетове. Виходячи з дослідів Ньютона і спираючись на хвильову теорію світла, випливає висновок: показник заломлення світла залежить від частоти світлової хвилі.

Дисперсія світла це явище розкладання світла в спектр, зумовлене залежністю абсолютного показника заломлення середовища від частоти світлової хвилі.

Що від чого залежить?

Різним швидкостям поширення хвиль відповідають різні абсолютні показники заломлення середовища
показ.прелом.

Тобто

 попре

Тобто, промінь червоного кольору заломлюється менше через те, що він має в речовині найбільшу швидкість, а промінь фіолетового кольору найменшу.

Картинки по запросу опыт ньютона по разложению белого света в спектр

Частота та довжина хвилі зв’язані між собою

длина волны

З формули видно, що довжина хвилі прямо пропорційна швидкості світла і обернено пропорційна частоті. Звідси випливає те, що довжина хвилі більше в тому середовищі, де швидкість хвилі більше (при заданій частоті).

З формул видно, що

 ajhv

Тому можна стверджувати, що абсолютний показник заломлення зменшується відповідно до збільшення довжини світлової хвилі і збільшується відповідно до зменшення довжини світлової хвилі.

Отже, під час переходу з одного середовища в інше швидкість поширення світлової хвилі, а відповідно і довжина хвилі, змінюється, а частота, а відповідно і колір світла, залишається незмінним.

Як око розрізняє кольори?

На сітківці ока розташовані світлочутливі елементи нервові закінчення, які називають «паличками» і «колбочками». Палички відрізняють тільки світле від темного. Колбочки є трьох типів їх умовно називають «червоні», «зелені» і «сині». Тому що «червоні» колбочки найбільш чутливі до червоного кольору, «зелені» до зеленого, а «сині» до синього. І все різноманіття видимих нами кольорів обумовлено «сигналами», що посилаються в мозок всього трьома типами колбочок.

Додавання кольорів

Віднімання кольорів

 

Дифракційна ґратка

Дифракційна ґратка – це спектральний прилад, який являє собою систему паралельних щілин однакової ширини, які лежать в одній площині і розділені однаковими за шириною непрозорими проміжками.

Картинки по запросу дифракционная решётка

Сума довжин ширини щілини та штриха називаєтся сталою дифракційної ґратки або періодом ґратки, позначаються d.

 

Миражи

Мираж (фр. mirage) – оптическое явление, состоящее в том, что кроме предметов в их истинном положении видны их мнимые изображения; при мираже предметы, скрытые за горизонтом, становятся видимыми; могут являться результатом искривления световых лучей в неравномерно нагретых слоях воздуха.

Свет распространяется по прямой лишь в однородной среде. На границе двух сред луч света преломляется, то есть несколько отклоняется от первоначального пути. Такой неоднородной средой является, в частности, воздух земной атмосферы: плотность его возрастает у земной поверхности. Луч света искривляется, и в результате светила выглядят несколько смещенными, “приподнятыми” относительно своих истинных положений на небе. Это явление называется рефракцией (от лат. refractus – “преломленный”). Вследствие рефракции в атмосфере могут появляться мнимые изображения отдельных объектов – миражи.

Атмосферные миражи делятся на три класса: озерные, или нижние; верхние (они возникают прямо в небе) или миражи дальнего видения; боковые миражи. Более сложный вид миража называется “Фата-Моргана”.

 

Источник www.getaclass.ru

Разрешающая способность глаза

Теоретические сведения

Глаз человека – это оптическая система. Как оптический прибор глаз обладает большой чувствительностью, особенно к перепаду освещенности (контрастности). Одной из главных характеристик глаза, как оптического прибора, является разрешающая способность. Две точки изображения воспринимаются раздельно, если попадают на две разные светочувствительные клетки глаза.

Разрешающей способностью глаза или оптического прибора называется величина обратная минимальному углу между направлениями на две точки, при котором получаются их раздельные изображения. Она определяется дифракцией света на входном зрачке глаза или объективе оптического прибора.

Дифракция Фраунгофера от круглого отверстия имеет вид центрального светлого пятна (кружок Эйри), окруженного чередующимися темными и светлыми кольцами. Соответствующий расчет дает, что первый дифракционный минимум находится на угловом расстоянии от центра дифракционной картины, равном

формула1(1)

где D – диаметр зрачка или входного отверстия объектива, λ – длина световой волны. На практике (для телескопа, глаза) мы имеем D>>λ, и формула (1) принимает более простой вид

 формула2 (2)

Лабораторная работа
Определение разрешающей способности человеческого глаза

Цель: научиться определять угловую разрешающую способность человеческого глаза
Оборудование: линейка с делениями
Порядок выполнения работы:
1) Определите цену деления линейки С.
2) Поместите линейку перед глазами. Линейка должны быть хорошо освещена. Наблюдая одним глазом и отдаляясь от линейки, определите расстояние ℓ, на котором два соседних деления перестают быть видимыми по отдельности.
3) Искомый минимальный угол определите по формулеформула3Так как величина угла получена в радианах, переведите ее в минуты дуги по формуле

формула44) Проведите теоретический расчет φmin, используя данные, приведенные в приложении к работе. При расчетах по формуле (2) длина волны света берется равной 550 нм.
5) Результаты измерений и вычислений запишите в таблицу.

таблица

Контрольные вопросы:

1. Назовите основные составляющие оптической системы глаза.
2. Что называется разрешающей способностью оптического прибора?
3. Меняется ли разрешающая способность глаза в зависимости от внешней освещенности? Если меняется, то как и почему
4. Какие дефекты зрения вам известны?
5. Почему человек может достаточно точно оценить расстояние «на глаз»?
6. Почему близорукие люди, рассматривая отдалённые предметы, прищуривают глаза?
7. Какой человек лучше видит под водой: с нормальным зрением, близорукий или дальнозоркий? Почему?
8. Имея в виду предыдущий вопрос, объясните тот факт, что человек в маске с плоским стеклом довольно хорошо видит под водой.

Приложение  (справочное)

Оптические характеристики глаза человека

Наименьшая световая энергия, которую способен воспринимать привыкший к темноте (адаптированный) глаз  ≈ 10–17 Дж
Наименьший световой поток, воспринимаемый адаптированным глазом (соответствует энергии нескольких десятков фотонов в секунду) ≈ 2·10–5 Вт
Высота полета самолета, с которой летчик в ясную безлунную звездную ночь может увидеть свет свечи ≈ 4…9 км
Наименьшая освещенность, при которой адаптированный глаз отличает белую поверхность от черной ≈ 10–6 лк
Диаметр зрачка при освещении
сильном до 2 мм
слабом до 7 мм
Диаметр хрусталика около 10 мм
Фокусное расстояние полной системы глаза:
переднее 17,055 мм
заднее 22,78 мм
Фокусное расстояние хрусталика 69,9 мм
Преломляющая сила:
полной системы глаза 58,64 мм
хрусталика 19,11 мм