25 серпня 1609 року Галілео Галілей продемонстрував венеціанській раді дожів новий пристрій – телескоп.

27 серпня 1939 року відбувся перший політ першого в світі турбореактивного літака Не 178 німецького конструктора Ернста Хейнкеля.

29 серпня 1831 року англійський фізик Майкл Фарадей відкрив явище електромагнітної індукції;

17 серпня 1601 року народився французький математик П’єр де Ферма, один з творців аналітичної геометрії і математичного аналізу;

18 серпня 1868 року французький астроном П‘єр Жансен виявив в сонячному спектрі новий елемент – гелій;

18 серпня 1877 року американський астроном Асаф Холл відкрив супутник Марса – Фобос;

20 серпня 1960 року на Землю повернулися живі істоти, які вчинили космічний політ – собаки Білка и Стрілка;

22 серпня 1647 року народився французький фізик Дені Папен, творець першого парового котла с клапаном, що випускає пар;

09 серпня 1803 року американський винахідник Роберт Фултон продемонстрував в Парижі свій перший колісний пароплав.

10 серпня 1839 року народився фізик Олександр Столєтов. Отримав криву намагнічування заліза в 1872 році, систематично досліджував зовнішній фотоефект (1888-1890), відкрив перший закон фотоефекту. Дослідив газовий розряд, критичний стан та інші явища. Заснував фізичну лабораторію в Московському університеті.

11 серпня 1851 року американець Ісаак Мерріт Зінгер одержав патент на швейну машинку з ножним приводом.

12 серпня 1887 року народився австрійський фізик Ервін Шредінгер, один з творців квантової механіки.

У 1933 році отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття нових продуктивних форм атомної теорії». На церемонії презентації Ханс Плейель, член Шведської королівської академії наук, віддав належне Шредінгера за «створення нової системи механіки, яка справедлива для руху всередині атомів і молекул». За словами Плейеля, хвильова механіка дає не тільки «вирішення низки проблем в атомній фізиці, але і простий і зручний метод дослідження властивостей атомів і молекул і стала потужним стимулом розвитку фізики».

14 серпня 1777 року народився данський фізик Ханс Крістіан Ерстед, дослідник електромагнітізма.

15 серпня 1892 року народився французький фізик Луї де Бройль, який в 1929 році отримав нобелівську премію “за відкриття хвильової природи електронів”.

02 серпня 1820 року народився англійський фізик Джон Тиндаль, займався магнетизмом, акустикою, розсіюванням світла в мутних середовищах.

05 серпня 1858 року по дну Атлантики прокладено телеграфний кабель, що зв’язав Великобританію і США. Королева Вікторія обмінялася вітаннями з президентом США Джеймсом Бьюкененом.

06 серпня 1961 року  Герман Титов здійснив другий в історії людства політ в космос. Герман Титов (позивний – Орел) пробув в космосі 25 годин 18 хвилин, за космічним спідометром корабель відрахував 703 тис. км, 17 раз облетівши навколо Землі.

28 липня 1858 року  вперше використані для ідентифікації відбитки пальців.
В 1895 році англійський антрополог Френсіс Гальтон домігся введення дактилоскопії як метод реєстрації кримінальних злочинців в Англії. 13 вересня 1902 року у Великобританії відбитки пальців з місця злочину вперше використані як доказ провини по відношенню до затриманого Гаррі Джексона.

30 липня 1889 року народився Володимир Козьмич Зворикін, один з винахідників сучасного телебачення. Володар більше 120 патентів на різні винаходи і великого числа різних нагород. Зокрема, в 1967 році Президентом США Ліндоном Джонсоном йому була вручена Національна наукова медаль США. В 1977 году избран в Национальную галерею славы изобретателей.

01 серпня 1774 року англійський хімік Джозеф Прістлі  вперше отримав чистий кисень;

20 липня 1969 року «Аполлон-11» здійснив першу в історії пілотовану посадку на Місяць.

Командир екіпажу Нил Армстронг і пілот Базз Олдрин посадили місячний модуль корабля в південно-західному районі Моря Спокою. Вони залишалися на поверхні Місяця протягом 21 години 36 хвилин і 21 секунди.

22 липня 1784 року народився Фрідрих Бессель, німецький математик і астроном.

Засновник і директор Кенігсберзької обсерваторії. Ппроводив розрахунки орбіти комети Галлея. Визначив положення 75 тисяч зірок і створив великі зоряні каталоги.

23 липня 1874 року  Олександр Миколайович Лодигін отримав привілей №1619 на лампу розжарювання.

Його винахід був запатентований і в декількох європейських країнах, Петербурзька АН присудила йому премію Ломоносова, а в кінці року було створено «Товариство електричного освітлення А. Н. Лодигін і Ко».

23 липня 2000 рокувідкрито новий природний супутник Юпітера. Це найменший за розмірами супутник зі всіх відомих, його діаметр становить 4,8 км. Відкриття зроблене астрономами університету Арізони та підтверджено обсерваторією Массачусетса.

23 липня 2015 року за допомогою телескопа «Кеплер» знайдено першу екзопланету земного типу, яка знаходиться в зоні населеності сонцеподібної зірки – Kepler-452 b.

25 липня 1984 року космонавт Світлана Савицька стала першою жінкою, яка вийшла у відкритий космос.

12 липня 1988 року запущена радянська автоматична міжпланетна станція «Фобос-2» у напрямку до Марсу.

До завдань місії входило вивчення атмосфери Червоної планети та її супутника Фобоса, а також фотографування поверхні супутника і висадка на нього двох дослідницьких станцій. «Фобос-2» підібрався до супутника Марса на відстань 860 км через півроку – 21 лютого – і приступив до отримання знімків. Через місяць космічний корабель робив фотографії вже з дистанції 191 км. Однак, за кілька днів до наміченого спуску двох дослідних станцій, зв’язок з “Фобос-2» погіршилася настільки, що стало неможливо ані керувати ним, ані отримувати будь-які корисні дані. Проте, майже за два місяці, що космічний апарат провів в безпосередній близькості від Марса і Фобоса, було зібрано велику кількість інформації: про відсутність води на супутнику, про взаємодію атмосфери Марса з сонячним вітром, про теплові характеристики Фобоса і про численні протяжні траншеї, більшість яких беруть початок від кратера під назвою Стінкі, діаметр якого становить третину від діаметра самого Фобоса.

13 липня 1854 року народився Аристарх Белопольський, астроном,  який досліджував Сонце, зірки-цефеїди, кільця Сатурна

13 липня 1942 року початок Манхеттенського проєкту зі створення атомної бомби в США.

15 липня 1867 року народився Жан-Батист Шарко, французський полярний дослідник, океанограф, медик. У 1903 році очолив французьку антарктичну експедицію на Трищогловий шхуні «Француз». У 1908-1910 роках провів другу антарктичну експедицію, в ході якої, крім усього іншого, відкрив острів Шарко, названий ним на честь свого батька, а також виявив шестипроменеву губку Scolymastra joubini, що є організмом  з найтривалишим життям в тваринному світі (до 10 тис. років) .

17 липня 1846 року народився Микола Миклухо-Маклай, етнограф, антрополог, біолог і мандрівник, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії і Океанії, в тому числі папуасів північно-східного берега Нової Гвінеї, званого Берегом Маклая.

18 липня 1853 року народився голандський фізик Хендрик Лоренц. Відомий насамперед своїми роботами в області електродинаміки і оптики. У 1902 році спільно з Пітером Зеєманом став лауреатом Нобелівської премії «за видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».

18 липня 1635 року народився англійський натураліст і винахідник Роберт Гук.

Роберт Гук зробив велику кількість відкриттів, до числа яких належать:
1. Відкриття пропорційності між пружніми розтягами, стисненнями, вигінами та напругами, що з]являються внаслідок цього;
2. Відкриття кольорів тонких плівок;
3. Ідея про хвилеподібне поширення світла (більш-менш одночасно з Гюйгенсом), експериментальне обгрунтування її за допомогою інтерференції світла,  хвильова теорія світла;
4. Гіпотеза про поперечний характер світлових хвиль;
5. Відкриття в акустиці, наприклад, демонстрація того, що висота звуку визначається частотою коливань;
6. Теоретичне положення про сутність теплоти як руху частинок тіла;
7. Відкриття постійності температури танення льоду і кипіння води;
8. Жива клітина за допомогою вдосконаленого ним мікроскопа; такоже жіночу яйцеклітину та чоловічі сперматозоїди. Гуку принадлежить сам термін «клітина» (англ.cell).

6 липня 1910 року народився фізик Борис Константинов. Його роботи присвячені акустиці, фізичній хімії, фізики ізотопів, фізики плазми і проблеми керованого термоядерного синтезу, астрофізиці, голографії. У ФТІ ім. А. Ф. Іоффе Борис Константинов заснував астрофізичну лабораторію та філію ядерної фізики, яка зараз носить його ім’я у Пітербургському інституті ядерної фізики.

7 липня 1950 року в англійському місті Фарнборо відбулося перше авіашоу. У льотній програмі бере участь перший екземпляр далекомагістрального авіалайнера «Брістоль Брабазон», яке створювалося для виконання трансатлантичних перельотів, але так і не вийшов зі стадії випробувань.

Міжнародний авіакосмічний салон Фарнборо проводиться Товариством британських авіакосмічних компаній. Фарнборо, вважається другою після французького Ле Бурже виставкою досягнень авіапромисловості. В авіасалоні в Фарнборо лідери провідних авіакосмічних корпорацій і галузей промисловості демонструють результати своєї діяльності за минулий після попереднього салону час. Суспільство британських авіакосмічних компаній організовує виставки починаючи з 1918 року. Перша авіаційна виставка була експонована в залі Олімпія у Лондоні. У 1932 році захід перемістилося на аеродром з метою демонстрації показових польотів.

9 липня 1802 року  народився Томас Девенпорт, американський коваль, винахідник. Він сконструював перший роторний електродвигун постійного струму, за допомогою якого приводилася в рух модель поїзда, яка також була створена Девенпортом.

10 липня 1856 року народився Никола Тесла, інженер, фізик, винахідник в області електротехніки і радіотехніки сербського походження. Читати більше…

30 червня в світі відзначають День астроїда (Asteroid Day).

У 2015 році Генеральна Асамблея проголосила 30 червня Міжнародним днем ​​астероїда, «який буде відзначатися щорічно на міжнародному рівні в річницю найбільшої астероїдної катастрофою в сучасній історії – зіткненням Землі з Тунгуським метеоритом  (що сталося 30 червня 1908 року) з метою підвищення інформованості громадськості про небезпеку зіткнення з астероїдами».
Міжнародний день астероїда покликаний підвищити рівень обізнаності громадськості про небезпеку зіткнення з астероїдом і інформувати населення про заходи щодо зв’язку в критичній ситуації, які повинні прийматися на глобальному рівні в разі виникнення реальної загрози зіткнення з об’єктами, зближуються з Землею.

1 липня 1916 року народився український радянський астроном, астрофізик Йосиф Самуїлович Шкловський. Іноземний член Національної АН США, член Королівського астрономічного товариства Великобританії. Ленінська премія (1960). Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.

Брав участь в постановці астрономічних космічних досліджень. Відомий також своєю науково-популяризаторською діяльністю. Автор дев’яти книг і більше трьохсот наукових публікацій, засновник школи сучасної астрофізики – відділу радіоастрономії Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ) Московського Державного університету імені М.В. Ломоносова, Астрокосмічного центру Фізичного Інституту Академії Наук СРСР імені П.В. Лебедєва (тоді – відділу астрофізики Інституту космічних досліджень АН СРСР).
Відомий також як автор робіт з проблем існування позаземних цивілізацій та науково-популярних статей. Його книга «Всесвіт, життя, розум» привернула широку увагу до проблеми існування розумного життя за межами Землі.

• Основні праці пов’язані з теорією сонячної корони, радіоастрономії і рентгенівською астрономією. Займався розробкою загальної теорії корони Сонця і теорії радіовипромінювання. Незалежно від В.Л. Гінзбурга і англійського астронома Д. Мартіна, дав інтерпретацію радіовипромінювання «спокійного» Сонця, як теплового випромінювання верхньої хромосфери (на сантиметрових хвилях) і корони (на метрових хвилях).
• Пояснив властивості Крабовидної туманності випромінюванням релятивістських електронів в магнітному полі. Запропонував нову концепцію планетарних туманностей, зв’язавши їх з кінцем еволюції червоних гігантів і народженням білих карликів.
• У 1967 році, ще до відкриття пульсарів, проаналізувавши спостереження джерела випромінювання Скорпіон X-1 (Scorpius X-1) в оптичному і рентгенівському діапазонах, зробив правильний висновок, що випромінювання породжується акрецією на нейтронну зірку.
• У 70-х рр. працює в галузі вивчення природи галактичних і позагалактичних рентгенівських джерел.
• Ввів в обіг терміни «реліктове випромінювання» і «презумпція природності».
• Ряд досліджень присвятив полярним сяйвам і інфрачервоному випромінюванню нічного неба. Розробляв також питання, пов’язані з природою випромінювання квазарів, пульсарів, рентгенівських і гамма-джерел.

2 липня 1900 року відбувся пробний політ дирижабля LZ-1, побудованого німецьким винахідником графом Фердинандом фон Цеппеліном.

4 липня 1753 року народился Жан П’єр Франсуа Бланшар, французький винахідник, найбільш відомий як піонер авіації і повітроплавання. Першим перетнув Ла-Манш на повітряній кулі 7 січня 1785 року разом з американцем Джоном Джеффрисом.

15 червня 1844 року американський винахідник Чарлз Гуд’їр запатентував метод вулканізації каучуку.

16 червня 1963 року стартував “Восток-6” з Валентиною Терешковою, першою жінкою-космонавтом.

Перед посадкою в корабель «Восток-6» 26-річна Валентина Терешкова вимовила легендарну фразу: «Небо, знімай капелюх. Я йду до тебе”. Коли Терешкова приготувалася до старту, її пульс сягав 140 ударів в хвилину. Після виходу корабля на навколоземну орбіту, пересилюючи нудоту, вона бадьоро доповіла: «Я – Чайка, політ проходить нормально!» 48 раз (стільки витків було зроблено навколо Землі) в Центрі управління польотами звучало: «Я – Чайка!» Цей позивний потім став крилатою фразою.
Політ Валентини Терешкової до теперішнього часу числиться в списку космічних рекордів як найтриваліше перебування на орбіті жінки, яка перебувала в кораблі одна. Терешкова пробула на орбіті 2 доби 22 години 50 хвилин і благополучно приземлилася в заданому районі. Решта жінок-космонавти входили до складу екіпажів. До того ж Терешкова виявилася наймолодшою ​​з жінок, що побували в космосі. Валентині Терешкової було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

18 червня 1918 року народився американський хімік Джером Карле, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1985 році.

20 червня 1861 року народився англійський біохімік Фредерік Хопкінс, який відкрив вітаміни, що стимулюють ріст. За це йому було присуджено Нобелівську премію в 1929 році.