українська вчена-лікарка, докторка медицини; перша лікарка Галичини та Австро-Угорщини, яка почала використовувати променеву терапію в боротьбі з онкологією. Працювала над створенням словника української медичної термінології.
відомий український учений-фізик, який провів фундаментальні дослідження щодо природи та властивостей рентгенівських променів. Щоправда, це відкриття раніше приписували не Івану Пулюю, а німецькому вченому Вільгельму Кондраду Рентгену, на честь якого їх і назвали.
український учений-природодослідник, один із засновників Української академії наук та її перший голова-президент. Він є засновником
учення про біосферу — «оболонку життя — область існування живої речовини».
львівські аптекарі, які у 1853 році створили лампу на основі згоряння гасу. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти.
український механік, який є винахідником спеціальних приладів та інструментів для мікрохірургії, точної вимірювальної апаратури для магнітометеорологічних досліджень, а також електричного годинника. Йосип Тимченко брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.
Також серед винаходів Йосипа Тимченко були: анеморумбограф, який автоматично записував силу і напрям вітру, ртутний барограф, сейсмограф, дощограф, астрограф, фотометр, спектрогеліограф, лекційний електрометр, ваговий прилад для пояснення студентам закону Паскаля, прилад закону Паскаля, прилад для вимірювання проміжку часу між моментами одержання відчуттів і рухом, викликаним свідомістю в організмі людини.
Влітку 1893 року разом з фізиком Миколою Любимовим розробив скачковий механізм «слимак», який було використано для удосконалення стробоскопу. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарату «кінескопу», у створенні якого брав участь винахідник Михайло Фрейденберг. У листопаді 1893 року в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Колодязного провулку) відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінескопом» на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа». Ця подія відбулася за рік, до знаменитого кінопоказу братів Люм’єр у Франції. Але апарат Тимченко ніколи не був запатентований.
київський авіаконструктор, творець перших у світі літаків. Він створив чотирьохмоторний літак «Руський витязь» (1913 рік), важкий чотиримоторний бомбардувальник і пасажирський літак «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичний гідроплан (1934), серійний гелікоптер із одногвинтовою схемою (1942). Сікорський став власником “Sikorsky Aircraft”, яка створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів.
український конструктор ракетно-космічної техніки та засновник космонавтики. У 1931 році він разом з колегою Фрідріхом Цандером домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. Під керівництвом Сергія Корольова було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос. На його честь названо астероїд 1855 Корольов.
український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі. На початку 1874 році полтавчанин Федір Піроцький розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев’яних стовпах. Через рік винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію. А у 1880 році Піроцький представив проект застосування електрики “для руху залізничних потягів з подачею струму”. Через рік в Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією Siemens за схемою українця. Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.
український науковець, кандидат фізико-математичних наук, який є винахідником глюкометра (приладу для вимірювання рівня цукру у крові) у вигляді наручного годинника. Окрім цього цей глюкометр можна використовувати для введення інсуліну за допомогою інсулінового насосу, який програмується через глюкометр-наручний годинник. Бобонич розробив і запатентував приставки до мобільних пристроїв для вимірювання концентрації глюкози крові у хворих на діабет. Також він автор оптичного томографа для діагностики захворювання молочної залози жінок.
український вчений у галузі зварювальних процесів та мостобудування. Метод швидкісного автоматичного зварювання під флюсом дістав назву «метод Патона». Виконав фундаментальні дослідження в галузі розрахування та міцності зварних конструкцій, механізації зварювальних процесів, наукових основ електричного зварювання плавленням. Під керівництвом Євгена Патона винайдено спосіб автоматичного швидкісного зварювання, який відіграв визначну роль у технічному розвитку. У 1953 році на честь Є. О. Патона названо міст через Дніпро, який споруджувався під його керівництвом.
український вчений, син Євгена Патона. Під керівництвом Бориса Патона створений принципово новий спосіб зварювання — електрошлаковий. Патон очолив дослідження із впровадження зварювальних джерел теплоти для підвищення якості металу, що виплавляється, на основі чого заснована нова галузь металургії -спецелектрометалургія (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави). Уперше почав і активізував дослідження в галузі використання зварювання і споріднених технологій у космосі, створення космічних конструкцій; визнаний лідер у цій сфері діяльності. Головний ініціатор створення унікальної технології зварювання живих тканин, що використовується в хірургії. Під керівництвом Бориса Патона науковці провели експерименти, які довели можливість отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.
українська вчена, доктор природничих наук, яка зробила відкриття світового рівня – щодо найщільнішого пакування куль у 8- та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм. Над розв’язанням цієї задачі вчені працювали кілька століть. Її досягнення має велике значення для корекції помилок у мобільних телефонах, інтернеті й космічних дослідженнях. У 2016 році отримала одну з найпрестижніших математичних нагород світу – “Премію Салема”.
