22 вересня — день осіннього рівнодення

Сьогодні початок астрономічної осені!

22 вересня о 16:31 за київським часом в північній півкулі Землі настане осіннє рівнодення, коли центр сонячного диску у своєму видимому русі екліптикою перетне небесний екватор. В цей день тривалість дня та ночі на всій планеті, крім районів земних полюсів, будуть майже однакові. Після 22-го вересня тривалість світлового дня у північній півкулі зменшується, а у південній — збільшується. Також у цей день Сонце сходить точно у точці сходу і заходить точно на заході.

Багатошарова система туману над полярним шестикутником Сатурна

В атмосфері Сатурна є унікальна хвильова структура, яка оточує полярну ділянку планети, й відома як «шестикутник» через свою правильну геометричну форму.

За шестикутником велися спостереження з 1980 року, коли його було виявлено космічним кораблем NASA «Вояджер 1» і «2».
Всередині цієї планетарної хвилі тече швидкий вузький струменевий потік, де максимальна швидкість вітру сягає 400 км/год. Однак сама хвиля залишається майже статичною, тобто зрушення відбувається тільки щодо обертання планети. Всі ці факти привертають увагу метеорологів і дослідників атмосфери планети до «шестикутника».

З 2004 по 2017 рік на орбіті Сатурна перебувала автоматична міжпланетна станція Кассіні. У червні 2015 року основна камера станції отримала зображення з високою роздільною здатністю, на яких були помічені тумани, розташовані над хмарами, які формують шестикутну хвилю. Крім того, використання кольорових фільтрів (від ультрафіолетового до близького інфрачервоного) дозволило вивчити склад цих туманів. А для завершення цього дослідження також використовувалися знімки, отримані космічним телескопом Хаббла, які було зроблено через 15 днів і які показують шестикутник зверху. 8-го травня 2020 групою наукових дослідників в журналі Nature Communications було опубліковано дослідження туману та його природи.
Керівник дослідження Агустін Санчес-Лавега сказав:

«Зображення Кассіні дозволили нам виявити, що шестикутник був сформований як сендвіч. Він має багатошарову систему, що складається як мінімум з семи туманів, які простягаються від вершини його хмар до висоти понад 300 км над ними.»

Вертикальна протяжність кожного шару туману становить приблизно від 7 до 18 км, якій містить дрібні частки (R ≈ 1 мкм), що містять кристаліти вуглеводнього льоду, такі як ацетилен, пропін, пропан, диацетилу або навіть бутан у випадку найвищих хмар.
Але найцікавіше, це гіпотеза дослідників про те, що причиною появи туманних шарів є вертикальне поширення гравітаційних хвиль, причиною появи яких є коливання густини та температури атмосфери. На Землі також спостерігалися хвилі цього типу, вони створюються хвилеподібним струменевим потоком, що рухається зі швидкістю 100 км/год з заходу на схід у середніх широтах. Це явище може бути однаковим на обох планетах, хоча особливості Сатурна означають, що це єдиний випадок в Сонячній системі.

Джерело

 

Астрономічні події січня 2020 року

1 січня 2020 року  – Місяць (Ф= 0,3+) біля Нептуна (Ф= 0,3+);
2 січня 2020 року  – Місяць в апогеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найвіддаленіша від центра Землі. Відстань від центра Землі у 1:31 складає 404578 км;
2 січня 2020 року  – Меркурій проходить в 1,5°на південь від Юпітера;
3 січня 2020 року  – максимум дії метеорного потоку Квадрантіди з сузір’я Волопаса. Очікується до 120 метеорів на годину;
Квадрантиды над Великой Китайской стеной

4 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,66+) біля Урана;
5 січня 2020 року – о 8:00 Земля буде знаходитися в перигелії — найближчій до Сонця точці земної орбіти на відстані 0,9832436 а.о. Це означає, що Земля буде перебувати найближче до Сонця за весь рік. Після проходження перигелію швидкість руху Землі починає сповільнюватися;

7 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,9+) проходить на північ від Альдебарана;
10 січня 2020 року  – повний Місяць о 19:23;
10 січня 2020 року  – Меркурій у верхньому сполученні із Сонцем;
10 січня 2020 року – напівтіньове місячне затемнення. Така астрономічна подія настає, коли Місяць проходить область півтіні Землі, але не входить в тінь нашої планети (яскравість супутника несуттєво зменшується). Затемнення буде видно на більшій частині Європи, в Африки, Азії, в Західній Австралії та по всій Росії. Однак неозброєним оком спостерігач зможе помітити лише незначне потемніння краю місячного диска;

Страны, где будет видно полутеневое лунное затмение 10 января 2020
Фото: NASA / Территории, которые затронет полутеневое лунное затмение 10 января 2020

12 січня 2020 року – Меркурій проходить в 2° на південь від Сатурна;
12 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,98-) проходить на північ зоряного скупчення Ясла;
13 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,9-) проходить на північ біля Регула;
13 січня 2020 року – Місяць в перигеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найближча до центра Землі. Відстань від центра Землі у 20:22 складає 365962 км;
13 січня 2020 року – Сатурн у сполученні із Сонцем;
17 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,53-) біля Спики;
18 січня 2020 року – Марс проходить у 4,7° на північ Антареса;
20 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,17-) біля Марса та Антареса;
24 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,01-) біля Сатурна;
24 січня 2020 року – новий Місяць у 21:44;
25 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,01+) біля Меркурія;
27 січня 2020 року – Венера проходить у 4 кутових хвилинах від Нептуна;
28 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,11+) біля Нептуна;
28 січня 2020 року – Місяць (Ф= 0,11+) біля Венери;

29 січня 2020 року – Місяць в апогеї своєї орбіти – точка еліптичної навколоземної орбіти, найвіддаленіша від центра Землі. Відстань від центра Землі у 21:29 складає 405389 км.

Астрономічні події грудня 2019 року

4 грудня 2019 року – Місяць поблизу Нептуна;
5 грудня 2019 року – Місяць в апогеї, в самій віддаленій від Землі точці навколоземній орбіті – 404445 км від центра Землі в 4:10;
8 грудня 2019 року – Місяць поблизу Урана;
12 грудня 2019 року – повний Місяць у 5:15;
13 грудня 2019 року – максимум дії метеорного потоку Гемініди з сузір’я Близнюків, до 120 метеорів за годину;
15 грудня 2019 року – Місяць проходить на північ від зоряного скупчення Ясла;
Messier 044 2MASS.jpg

16 грудня 2019 року – Меркурій проходить в 5 градусах на північ від Антареса;
17 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,71-) проходить на північ від Регула;
18 грудня 2019 року – Місяць в перигеї своєї орбіти, у найближчий до Землі точці навколоземній орбіті – на відстані 370 258 км від центра Землі в 20:31;
20 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,3-) біля Спіки;
22 грудня 2019 року –  максимум дії метеорного потоку Урсіди з сузір’я Малої Медведиці, до 10 метеорів за годину;
22 грудня 2019 року – зимове сонцестояння. У цей день по Києву Сонце зійде о 7:57, а зайде через 8 годин о 15:57.

Це астрономічне явище, що відбувається, коли нахил осі обертання Землі в напрямку від Сонця набуває найбільшого значення. Максимальний кут нахилу земної вісі щодо Сонця під час сонцестояння становить 23°26′. Зимове сонцестояння припадає на найкоротший день і найдовшу ніч у році, коли висота підйому сонця на небосхилі є найнижчою.

21 декабря — день зимнего солнцестояния

Під час зимового сонцестояння Сонце вище широти 66,5 ° взагалі не сходить, і ніч триває цілодобово. Лише сутінки в цих широтах говорять про те, що Сонце десь під обрієм в середині сутінкового сегмента. На Північному полюсі Землі не видно не тільки Сонця, а й сутінків, тому напрямок на Сонце можна дізнатися лише за сузір’ями. Астрономічна довгота Сонця в цей момент 90 ° (знаходиться в сузір’ї Стрільця). В астрономії момент зимового сонцестояння приймається за початок зими. Після 22 грудня, висота Сонця над горизонтом, а з нею і тривалість дня почне повільно збільшуватися.

Похожее изображение

Традиції свята

У багатьох культурах день сонцестояння – як зимовий, так і літній – мав особливе значення. Взимку святкували відродження Сонця, яке з цього дня все більше і більше присутнє на небі.

На заході «старого» Сонця розпалювали ритуальні багаття, над якими читали молитви, щоб «нове» Сонце швидше набирало силу.

Кельти, які називали це свято Йоль, прикрашали оселю ялиновими гілками. Їх вішали над входом, вікнами, а також в кожному кутку будинку.

Слов’яни в цей день святкували Коляду, який в їх міфології був богом нового Сонця. У цей день влаштовували гуляння з піснями та танцями, а також дарували подарунки. Для слов’ян це свято було початком нового року.

У найдовшу ніч року було прийнято ворожити на майбутнє. Крім того, цей день підходить для того, щоб загадувати бажання. День сприятливий для медитацій, складання планів на майбутнє, генерального прибирання в будинку, розставання з усім старим і непотрібним, що є в житті.
23 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,11-) поблизу Марса;
25 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,01-) поблизу Меркурія;
26 грудня 2019 року – Новий Місяць у 5:16;
26 грудня 2019 року –  кільцеподібне сонячне затемнення.

Явище можна буде спостерігати з більшої частини Азії та Австралії. З вузької смуги на поверхні Землі на ясному небі можна буде побачити кільцеподібне сонячне затемнення — Місяць буде виглядати повністю оточений Сонцем, це явище називають вогненним кільцем.

Кольцевое затмение: огненное кольцо

Авторы и права: Деннис Л. Маммана (Ночной мир)

27 грудня 2019 року – Юпитер у з’єднанні із Сонцем;
31 грудня 2019 року – Місяць (Ф= 0,3+) поблизу Нептуна.

Запуск  ракети-носія “Antares” 

2 листопада 2019 року відбувся успішний запуск  ракети-носія “Antares” з космодрому у штаті Вірджинія. Це спільний проєкт США та України у сфері мирного дослідження космосу. Про це повідомляє Посольство України в США.

Пов’язане зображення

Ракету-носій розробили для доставки модуля “Сігнус”, який має доправити вантаж до Міжнародної космічної станції. “Antares” створений американською корпорацією “Нортроп Грумман” за участю іноземних партнерів, зокрема українських підприємств. Головна конструкція першої ступені, яка виводить ракету на орбіту, розроблена конструкторським бюро “Південне” та виготовлена на “Південному машинобудівному заводі ім. Макарова” у співпраці з низкою українських компаній.

Астрономические события ноября 2019 года

7 ноября 2019 года  – Луна близ Нептуна;
7 ноября 2019 года  – Луна в апогее своей орбиты на расстоянии 405059 км от центра Земли в 08:38;
9 ноября 2019 года  – Венера проходит в 4 градусах севернее Антареса;
Анта́рес или Антаре́с (α Sco / альфа Скорпиона) — ярчайшая звезда в созвездии Скорпиона, красный сверхгигант. Находится на расстоянии примерно 600 световых лет от Солнца. 
10 ноября 2019 года  – Марс проходит в 3 градусах севернее Спики;

спика

Спи́ка — самая яркая звезда в созвездии Девы и шестнадцатая по яркости звезда неба с видимой звёздной величиной +1,04ᵐ. Название Спика происходит от лат. spīca virginis — колос пшеницы Девы. Созвездие Девы древние греки отождествляли с Деметрой, богиней плодородия и земледелия, держащей в руках колоски пшеницы.

11 ноября 2019 года  – Луна проходит южнее Урана;
11 ноября 2019 года  – Меркурий в нижнем соединении с Солнцем;
11 ноября 2019 года  – прохождение Меркурия по диску Солнца;

Транзит Меркурия – редкое астрономическое явление происходит 13-14 раз за столетие. 11 ноября с 14:36 по 20:04 (киевское время) Меркурий будет находится в нижнем соединении, то есть окажется между Солнцем и Землей. В это время можно будет наблюдать, как по солнечному диску начнет передвигаться Меркурий — это движение займет почти 6 часов.

12 ноября 2019 года  – полнолуние в 13:37;
12 ноября 2019 года  – максимум действия метеорного потока Северные Тауриды (ZHR= 5);
13 ноября 2019 года  – астероид Веста в противостоянии с Солнцем;
14 ноября 2019 года  –  Луна проходит севернее Альдебарана;

Альдебара́н (α Тельца) — ярчайшая звезда в созвездии Тельца. Название произошло от арабского слова الدبران (al-dabarān), означающего «последователь»: звезда на ночном небе совершает свой путь вслед за Плеядами. Из-за расположения в голове Тельца именовалась «Глаз Тельца» (лат. Oculus Taurī). Также известны названия Палилий и Лампарус.
Альдебаран легко найти на ночном небе. Если мысленно соединить три звезды Пояса Ориона слева направо (в северном полушарии) или справа налево (в южном), то первой яркой звездой, продолжающей воображаемую линию, как раз является Альдебаран.
альдебаран

17 ноября 2019 года  – максимум действия метеорного потока Леониды (ZHR= 20);
18 ноября 2019 года  – Луна проходит через звездное скопление Ясли;
20 ноября 2019 года  – Луна проходит севернее Регула;
23 ноября 2019 года  – Луна в перигее своей орбиты на расстоянии 366720 км от центра Земли в 7:56;
23 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,12-) близ Спики;
24 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,07-) близ Марса;
25 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,03-) близ Меркурия;

26 ноября 2019 года  – новолуние в 15:08;
28 ноября 2019 года  – Луна (Ф= 0,06+) близ Венеры;
28 ноября 2019 года  – Меркурий достигает максимальной западной (утренней) элонгации 20 градусов.

 

Як виглядають планети з їх супутників

Як планети сонячної системи будуть виглядати зі своїх супутиків (реальні відстані): Земля з Місяця; Марс із Фобоса та Деймоса; Юпитер із Іо, Европи, Ганімеда та Каллісто; Сатурн із Мімаса, Енцелада, Тетиса, Діона, Реї, Титана та Япета; Уран із Міранди, Аріеля, Умбриеля, Тітанії та Оберона, Нептуна з Тритона.

Джерело

Астрономические события мая 2019 года

2 мая 2019 года  – Луна близ Венеры;
3 мая 2019 года  – Луна близ Меркурия;
4 мая 2019 года  – Луна близ Урана;
4 мая 2019 года  – новолуние;
6 мая 2019 года  – 
пик метеорного потока η- Аквариды. Для средних широт радиант этого потока, находящийся в созвездии Водолея, поднимается на низкую высоту. В наших широтах радиант потока становится виден лишь на утреннем небе. Поэтому большая часть метеорных явлений, относящихся к этому потоку, для нас происходит за горизонтом. Ожидается до 40 метеоров в час.

E`ta-Akvaridyi

Пик η-Аквариды наблюдается ежегодно в начале мая. η-Аквариды прославились своей скоростью. Они пронизываю Земную атмосферу со скоростью около 66 км/с (237 400 км/ч). Также они оставляют светящийся шлейф, длящийся от нескольких секунд до нескольких минут. В среднем можно наблюдать порядка 30 η-Акварид в течение часа в момент наивысшей активности;
7 мая 2019 года  – Луна близ Марса;
12 мая 2019 года  – Луна близ Регула;
12 мая 2019 года  – астероид Флора (8) в противостоянии с Солнцем;
13 мая 2019 года  – Луна в перигее своей орбиты на расстоянии 369012.6 км от центра Земли в 21:51;
15 мая 2019 года  – астероид Партенопа (11) в противостоянии с Солнцем;
18 мая 2019 года  – Венера проходит в градусе южнее Урана;
18 мая 2019 года  – полнолуние;
20 мая 2019 года  –Луна (Ф= 0,96-) близ Юпитера;
21 мая 2019 года  – Меркурий в верхнем соединении с Солнцем;
21 мая 2019 года  – астероид Массалия (20) в противостоянии с Солнцем;
26 мая 2019 года  – Луна в апогее своей орбиты на расстоянии 404137.3 км от центра Земли в 13:25;
27 мая 2019 года  – Луна (Ф= 0,4-) близ Нептуна;
29 мая 2019 года  – Церера (1) в противостоянии с Солнцем;
31 мая 2019 года  – Луна (Ф= 0,2-) близ Урана.