6 липня 1910 року народився фізик Борис Константинов. Його роботи присвячені акустиці, фізичній хімії, фізики ізотопів, фізики плазми і проблеми керованого термоядерного синтезу, астрофізиці, голографії.

У ФТІ ім. А. Ф. Іоффе Борис Константинов заснував астрофізичну лабораторію та філію ядерної фізики, яка зараз носить його ім’я у Пітербургському інституті ядерної фізики.

7 липня 1950 року в англійському місті Фарнборо відбулося перше авіашоу. У льотній програмі бере участь перший екземпляр далекомагістрального авіалайнера «Брістоль Брабазон», яке створювалося для виконання трансатлантичних перельотів, але так і не вийшов зі стадії випробувань.

Міжнародний авіакосмічний салон Фарнборо проводиться Товариством британських авіакосмічних компаній. Фарнборо, вважається другою після французького Ле Бурже виставкою досягнень авіапромисловості. На авіасалоні в Фарнборо лідери провідних авіакосмічних корпорацій і галузей промисловості демонструють результати своєї діяльності за минулий після попереднього салону час. Суспільство британських авіакосмічних компаній організовує виставки починаючи з 1918 року. Перша авіаційна виставка була експонована в залі Олімпія у Лондоні. У 1932 році захід перемістилося на аеродром з метою демонстрації показових польотів.

9 липня 1802 року  народився Томас Девенпорт, американський коваль, винахідник. Він сконструював перший роторний електродвигун постійного струму, за допомогою якого приводилася в рух модель поїзда, яка також була створена Девенпортом.

10 липня 1856 року народився Никола Тесла, інженер, фізик, винахідник в області електротехніки і радіотехніки сербського походження. Читати більше…

12 липня 1988 року запущена радянська автоматична міжпланетна станція «Фобос-2» у напрямку до Марсу.

До завдань місії входило вивчення атмосфери Червоної планети та її супутника Фобоса, а також фотографування поверхні супутника і висадка на нього двох дослідницьких станцій. «Фобос-2» підібрався до супутника Марса на відстань 860 км через півроку — 21 лютого — і приступив до отримання знімків. Через місяць космічний корабель робив фотографії вже з дистанції 191 км. Однак, за кілька днів до наміченого спуску двох дослідних станцій, зв’язок з «Фобос-2» погіршилася настільки, що стало неможливо ані керувати ним, ані отримувати будь-які корисні дані. Проте, майже за два місяці, що космічний апарат провів в безпосередній близькості від Марса і Фобоса, було зібрано велику кількість інформації: про відсутність води на супутнику, про взаємодію атмосфери Марса з сонячним вітром, про теплові характеристики Фобоса і про численні протяжні траншеї, більшість яких беруть початок від кратера під назвою Стінкі, діаметр якого становить третину від діаметра самого Фобоса.

29 червня 1995 року американський космічний човник «Атлантіс» зістикувався з космічною станцією «Мир».

30 червня в світі відзначають День астроїда (Asteroid Day).

У 2015 році Генеральна Асамблея проголосила 30 червня Міжнародним днем ​​астероїда, «який буде відзначатися щорічно на міжнародному рівні в річницю найбільшої астероїдної катастрофою в сучасній історії — зіткненням Землі з Тунгуським метеоритом  (що сталося 30 червня 1908 року) з метою підвищення інформованості громадськості про небезпеку зіткнення з астероїдами».
Міжнародний день астероїда покликаний підвищити рівень обізнаності громадськості про небезпеку зіткнення з астероїдом і інформувати населення про заходи щодо зв’язку в критичній ситуації, які повинні прийматися на глобальному рівні в разі виникнення реальної загрози зіткнення з об’єктами, зближуються з Землею.

1 липня 1916 року народився український радянський астроном, астрофізик Йосиф Самуїлович Шкловський. Іноземний член Національної АН США, член Королівського астрономічного товариства Великобританії. Ленінська премія (1960). Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.

Брав участь в постановці астрономічних космічних досліджень. Відомий також своєю науково-популяризаторською діяльністю. Автор дев’яти книг і більше трьохсот наукових публікацій, засновник школи сучасної астрофізики — відділу радіоастрономії Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга (ДАІШ) Московського Державного університету імені М.В. Ломоносова, Астрокосмічного центру Фізичного Інституту Академії Наук СРСР імені П.В. Лебедєва (тоді — відділу астрофізики Інституту космічних досліджень АН СРСР).
Відомий також як автор робіт з проблем існування позаземних цивілізацій та науково-популярних статей. Його книга «Всесвіт, життя, розум» привернула широку увагу до проблеми існування розумного життя за межами Землі.

• Основні праці пов’язані з теорією сонячної корони, радіоастрономії і рентгенівською астрономією. Займався розробкою загальної теорії корони Сонця і теорії радіовипромінювання. Незалежно від В.Л. Гінзбурга і англійського астронома Д. Мартіна, дав інтерпретацію радіовипромінювання «спокійного» Сонця, як теплового випромінювання верхньої хромосфери (на сантиметрових хвилях) і корони (на метрових хвилях).
• Пояснив властивості Крабовидної туманності випромінюванням релятивістських електронів в магнітному полі. Запропонував нову концепцію планетарних туманностей, зв’язавши їх з кінцем еволюції червоних гігантів і народженням білих карликів.
• У 1967 році, ще до відкриття пульсарів, проаналізувавши спостереження джерела випромінювання Скорпіон X-1 (Scorpius X-1) в оптичному і рентгенівському діапазонах, зробив правильний висновок, що випромінювання породжується акрецією на нейтронну зірку.
• У 70-х рр. працює в галузі вивчення природи галактичних і позагалактичних рентгенівських джерел.
• Ввів в обіг терміни «реліктове випромінювання» і «презумпція природності».
• Ряд досліджень присвятив полярним сяйвам і інфрачервоному випромінюванню нічного неба. Розробляв також питання, пов’язані з природою випромінювання квазарів, пульсарів, рентгенівських і гамма-джерел.

2 липня 1900 року відбувся пробний політ дирижабля LZ-1, побудованого німецьким винахідником графом Фердинандом фон Цеппеліном.

4 липня 1753 року народился Жан П’єр Франсуа Бланшар, французький винахідник, найбільш відомий як піонер авіації і повітроплавання. Першим перетнув Ла-Манш на повітряній кулі 7 січня 1785 року разом з американцем Джоном Джеффрисом.

15 червня 1844 року американський винахідник Чарлз Гуд’їр запатентував метод вулканізації каучуку.

16 червня 1963 року стартував «Восток-6» з Валентиною Терешковою, першою жінкою-космонавтом.

Перед посадкою в корабель «Восток-6» 26-річна Валентина Терешкова вимовила легендарну фразу: «Небо, знімай капелюх. Я йду до тебе». Коли Терешкова приготувалася до старту, її пульс сягав 140 ударів в хвилину. Після виходу корабля на навколоземну орбіту, пересилюючи нудоту, вона бадьоро доповіла: «Я — Чайка, політ проходить нормально!» 48 раз (стільки витків було зроблено навколо Землі) в Центрі управління польотами звучало: «Я — Чайка!» Цей позивний потім став крилатою фразою.
Політ Валентини Терешкової до теперішнього часу числиться в списку космічних рекордів як найтриваліше перебування на орбіті жінки, яка перебувала в кораблі одна. Терешкова пробула на орбіті 2 доби 22 години 50 хвилин і благополучно приземлилася в заданому районі. Решта жінок-космонавти входили до складу екіпажів. До того ж Терешкова виявилася наймолодшою ​​з жінок, що побували в космосі. Валентині Терешкової було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

18 червня 1918 року народився американський хімік Джером Карле, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1985 році.

20 червня 1861 року народився англійський біохімік Фредерік Хопкінс, який відкрив вітаміни, що стимулюють ріст. За це йому було присуджено Нобелівську премію в 1929 році.

9 червня 1812 року народився німецький астроном Йоганн Галле, який в 1846 році відкрив планету Нептун. Існування цієї планети «вирахував» французький математик Левер’є.

11 червня 1895 року Чарльз Дюрея (Charles E. Duryea) запатентував перший у США автомобіль на бензиновому двигуні. На наступний рік в Спрінгфілді, штат Массачусетс, налагодив масове виробництво машин.

12 червня 1909 року  піднявся в повітря перший літак «Блеріо XII» з пілотом і двома пасажирами.

На ньому Луї Блеріо здійснив політ разом з Альберто Сантос-Дюмоном і Андре Фурньє. У тому ж році Блеріо на цьому літаку посів друге місце в Кубку Гордона Беннетта і встановив новий рекорд швидкості.

13 червня 1831 року народився англійський фізик Джеймс Максвелл, який обгрунтував існування електромагнітних хвиль.

30 марта 1892 года родился польский математик Стефан Банах, один из создателей функционального анализа.

31 марта 2017 года был совершен удачный полет нового украинского самолета. Первый полёт самолёта-демонстратора Ан-132D состоялся на аэродроме Святошин в Киеве.
Ан-132D — это первый самолетом в линейке Антонова без российских комплектующих. Самолет предназначен для полетов на близко- и среднемагистральных маршрутах, он сможет выполнять широкий спектр задач по перевозке грузов. Он будет иметь крейсерскую скорость в 500 км/ч и максимальную высоту крейсерского полета 9000 м. Его грузоподъемность — 9,2 т, длина — 24,5 м, высота — 8,8 м, размах крыльев — 29,2 м.

2 апреля 1618 года родился Гримальди Франческо Мария итальянский физик и астроном.

Открыл дифракцию и интерференцию света, ввел представление о волновой природе света, хотя в не слишком чистом и определенном виде, связал с нею цвета. («Физическо-математический трактат о свете, цветах и радуге», опубликован посмертно в 1665 г.). Описал солнечный спектр, полученный с помощью призмы. Совместно с Дж. Б. Риччиоли составил карту Луны и ввёл название лунных образований, употребляющиеся по сей день.

3 апреля 1776 года родился Матвей Мудров, один из основателей русской терапевтической школы, первый директор медицинского факультета Московского университета. Впервые в России он ввел опрос больного и составление истории болезней, разработал схему клинического исследования больного и т.д.

4 апреля 1688 года родился французский астроном Жозеф Делиль, с 1725 года руководил астрономической обсерваторией Петербургской Академии наук.

6 апреля 1909 года американец Роберт Пири стал первым человеком достигшим одну из «вершин» Земли — Северный полюс.

23 марта 1876 года Павел Яблочков получил патент на электрическую лампочку своей конструкции. В 1877 году она осветила улицы и площади Парижа.

27 марта 1854 года родился немецкий физик Вильгельм Рентген, который открыл рентгеновское излучение. В 1901 году стал первым  Нобелевским лауреатом.

28 марта 1892 года родился бельгийский физиолог Корней Хейманс, лауреат Нобелевской премии по физиологии и медицине, которая была присуждена в 1939 году «за открытие роли синусного и аортального механизмов в регуляции дыхания».

29 марта 1974 года с космического аппарата США впервые были сделаны фотографии планеты Меркурий.

16 марта 1787 года родился немецкий физик Георг Ом, который открыл основной закон электрической цепи.

18 марта 1858 года родился немецкий инженер Рудольф Дизель, сконструировавший двигатель внутреннего сгорания, названный его именем;

20 марта 1944 года родился немецкий биофизик Эрвин Неер, лауреат нобелевской премии по физиологии и медицине.

22 марта 1394 года родился Мухаммед Улугбек, внук Тамерлана, построивший близ Самарканда астрономическую обсерваторию.

22 марта 1895 года в Париже братья Люмьер впервые показали специально приглашенной публике фильм. Как указывает энциклопедия «Кругосвет», братья Люмьер были знакомы с предложенным ранее Томасом Эдисоном синематографом и, вероятно, использовали некоторые его идеи, но тот факт, что их синематограф был предназначен для массового просмотра, позволяет именно их считать создателями современного кино. Первый публичный сеанс был проведен в Париже 22 марта 1895 года. На белом экране зрители увидели рабочих, выходящих с фабрики братьев.

Однако днем рождения кино официально считается 28 декабря 1895 года, когда в Grand Café на бульваре Капуцинок прошел первый коммерческий показ фильмов Люмьеров.

10 березня 1876 року американський винахідник Александр Грехем Белл вперше зробив успішний дзвінок. Він зміг додзвонитися до свого помічника Томаса Уотсона і сказати: «Mr. Watson, come here, I want to see you».

11 березня 1811 року народився французський астроном Урбен Леверьє, який обчислив орбіту та положення ще не відкритої тоді планети Нептун.

13 березня 1733 року народився английський хімик Джозеф Прістлі, один з основоположників сучасної хімії.

14 березня 1879 року народився Альберт Ейнштейн, фізик — теоретик, лауреат Нобелівської премії на фізики 1921 року «За заслуги перед теоретичною фізикою та особливо за відкриття закону фотоелектричного эфекту.

Ейнштейн — автор понад 300 наукових робіт з фізики. Він розробив декілька значних фізичних теорій:

1. Спеціальна теорія відносності (1905) і, в її рамках, закон взаємозв’язку маси і енергії: E₀ = mc²
2. Загальна теорія відносності (1907-1916);
3. Квантова теорія фотоефекту;
4. Квантова теорія теплоємності;
5. Квантова статистика Бозе — Ейнштейна;
6. Статистична теорія броунівського руху, яка заклала основи теорії флуктуацій;
6. Теорія індукованого випрмінювання;
7. Теорія розсіювання світла на термодинамічних флуктуаціях в середовищах.

Альберт Ейнштейн також передбачив гравитаційні хвилі та «квантову телепортацію», передбачив та виміряв гіромагнітний ефект Ейнштейна — де Хааза. З 1933 року працював над проблемами космології та єдиної теорії поля. Активно виступав проти війни, проти застосування ядерної зброї.

14 березня традиційно відмічають день народження числа  π.

4 березня 1904 року народився фізик Георгій Антонович Гамов, який розробив теорію «Великого вибуху» як початок Всесвіту.

6 березня 1787 року народився німецький фізик-оптик Йозеф Фраунгофер. Відомий роботами в галузі фізичної та практичної оптики.

Удосконалив способи виготовлення лінз, винайшов метод визначення їх форми і сконструював машину для шліфування ахроматичних лінз, спектрометр, ахроматичний мікроскоп, окулярний мікрометр і геліометр. У 1814 році описав (незалежно від У. Волластона) темні лінії в сонячному спектрі (названі згодом фраунгоферовими лініями). Вивчав дифракцию в паралельних променях (т.зв. дифракція Фраунгофера) спочатку від однієї щілини, потім від багатьох. Застосував дифракційну решітку для дослідження спектрів.

8 березня 1976 року на територію Китаю впав найбільший з відомих кам’яних метеоритів Цзі-линь, маса якого 1774 кг.

У березні 1976 року в китайській провінції Цзі-лин пройшов найбільший метеоритний кам’яний дощ в світі, який тривав 37 хвилин. Космічні тіла падали на землю зі швидкістю 12 км/сек. Потім знайшли близько сотні метеоритів, включаючи найбільший — 1.7-тонний метеорит Цзілінь (Гірін).