9 травня 1845 року народився шведський винахідник французького походження Карл Густав Патрик де Лаваль, винахідник сопла, центрифуги, доїльного апарата. За своє життя Густав де Лаваль запатентував 93 винаходи.

9 травня 1911 року на засіданні Російського наукового товариства Борис Розінг продемонстрував класичну систему напівелектронного телебачення та здійснив передачу зображення чотирьох білих смуг на чорному фоні.

11 травня 1916 року Альберт Ейнштейн презентував свою теорію відносності.

13 травня 1913 року відбувся політ першого у світі 4-моторного літака «Російський витязь» конструкції киянина Ігоря Сікорського.

Вага літака (близько 5 тонн) була вчетверо більшою за вагу найбільшого на той час аероплана.

14 травня 1796 року англійський лікар Едвард Дженнер зробив перше щеплення від віспи 8-річному хлопчикові Джеймсу Фиппсу.

2 травня 1868 року народився американський фізик Роберт Вуд, який першим почав проводити ультрафіолетову та інфрачервону зйомку.

6 травня 1937 року найбільший в світі дирижабль “Гінденбург” спалахнув при приземленні в Лейкхерсті (штат Нью-Джерсі) і повністю згорів, забравши життя 36 осіб.

7 травня 1895 року в Петербурзі був продемонстрований “грозоотметчик” Олександра Попова – перший в світі радіоприймач.

26 квітня 1879 року народився англиійський фізик Оуен Ричардсон, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1928 році.

26 квітня 1986 року аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), внаслідок руйнування четвертого енергоблоку ЧАЕС, розташованого біля міста Прип’ять Української РСР.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано, а в навколишнє середовище потрапила велика кількість радіоактивних речовин. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію атомної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

28 квітня 1947 року норвежський вчений Тур Хейердал почав плавання на плоту “Кон-Тікі”, щоб довести спорідненість мешканців Америки і Полінезії.

29 квітня 1897 року англійський фізик Джозеф Томсон, виступаючи на засіданні Лондонського королівського товариства, оголосив про відкриття ним електрона.

30 квітня 1916 року народився американський математик Клод Шеннон, один з творців теорії інформації.

18 квітня 1838 року народився французький хімік Поль де Буабодран, який в 1875 році відкрив хімічний елемент галій, існування якого було передбачене Менделєєвим.

20 квітня 1902 року французькі вчені П’єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі отримали чистий радій.

21 квітня 2004 року ізраїльський фізик Мордехай Вануну вийшов на свободу після 18 років тюремного ув’язнення, отриманих за розголошення таємниць ядерної програми Ізраїлю.

24 квітня 1946 року відбувся випробувальний політ першого радянського турбореактивного винищувача МиГ-9.

13 квітня 1845 року народився німецький метеоролог Ріхард Асман, дослідник верхніх шарів атмосфери.

14 квітня 1912 року о 23:40 сталося зіткнення британського трансатлантичного пароплава “Титанік” з айсбергом. О 2:20 15 квітня, розламавшись на дві частини, «Титанік» затонув, забравши життя 1 496 осіб. 712 людин, що врятувалися підібрав пароплав «Карпатія».

15 квітня 1452 року народився Леонардо да Вінчі, італійський вчений, інженер, винахідник, художник.

17 квітня 1732 року у Болонському університеті Лауру Бассі (авторку видатних наукових праць XVIII століття з механіки та гідродинаміки) затвердили як кандидатку на звання докторки наук, а 12 травня Бассі офіційно отримала звання професорки фізики. Треба зазначити, що схвалення кандидатури Лаури Бассі як кандидатки на отримання докторського ступеня відбулося після майже трьохгодинної дискусії про її 49 дисертацій з фізики, логіки та метафізики.

4 квітня 1688 року народився французький астроном Жозеф Деліль, з 1725 року керував астрономічною обсерваторією Петербурзької Академії наук.

6 квітня 1909 року американець Роберт Пірі став першою людиною, яка досягла одну з “вершин” Землі – Північний полюс.

8 квітня 1947 року було зафіксовано найбільшу пляму на Сонці (до 18 мільярдів квадратних кілометрів).

9 квітня 1799 року англійський хімік Гемфрі Деві виявив анестезуючі властивості звеселяючого газу.

29 березня 1974 року з космічного апарату США вперше були зроблені фотографії планети Меркурій.

30 березня 1892 року народився польський математик Стефан Банах, один з творців функціонального аналізу.

31 березня 2017 року був здійснений вдалий політ нового українського літака. Перший політ літака-демонстратора Ан-132D відбувся на аеродромі Святошин у Києві.
Ан-132D – це перший літак в лінійці Антонова без російських комплектуючих. Літак призначений для польотів на близько- і середньомагістральних маршрутах, він виконує широкий спектр завдань з перевезення вантажів. Він має крейсерську швидкість в 500 км/год і максимальну висоту крейсерського польоту 9000 м. Його вантажопідйомність – 9,2 т, довжина – 24,5 м, висота – 8,8 м, розмах крил – 29,2 м.

2 квітня 1618 року народився Гримальді Франческо Марія італійський фізик і астроном.

Відкрив дифракцію та інтерференцію світла, ввів уявлення про хвильову природу світла, хоча в не дуже чистому і певному виді, пов’язав з нею кольори. (“Фізико-математичний трактат про світло, кольори та веселку”, опублікований посмертно в 1665 р). Описав сонячний спектр, отриманий за допомогою призми. Спільно з Джованні Баттиста Риччиоли склав карту Місяця і ввів назву місячних утворень, що їх вживають донині.

22 березня 1394 року народився Мухаммед Улугбек, онук Тамерлана, який побудував поблизу Самарканда астрономічну обсерваторію.

22 березня 1895 року в Парижі брати Люм’єр вперше показали спеціально запрошеній публіці фільм. Як вказує енциклопедія “Кругосвет”, брати Люм’єр були знайомі із сінематографом, що був запропонований раніше Томасом Едісоном і, ймовірно, використовували деякі його ідеї. Але той факт, що їх сінематограф був призначений для масового перегляду, дозволяє саме їх вважати творцями сучасного кіно. Перший публічний сеанс був проведений в Парижі 22 березня 1895 року. На білому екрані глядачі побачили робітників, що виходять з фабрики братів.

Однак днем народження кіно офіційно вважається 28 грудня 1895 року, коли в Grand Café на бульварі Капуцинів пройшов перший комерційний показ фільмів Люмьеров.

23 березня 1876 року Павло Яблочков отримав патент на електричну лампочку своєї конструкції. У 1877 році вона освітила вулиці та площі Парижа.

27 березня 1854 року народився німецький фізик Вильгельм Рентген, який відкрив рентгенівське випромінювання. У 1901 році став першим Нобелівським лауреатом.

28 березня 1892 року народився бельгійський фізіолог Корней Хейманс, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини, яка була присуджена в 1939 році «за відкриття ролі синусного й аортального механізмів у регуляції дихання».

14 березня 1879 року народився Альберт Ейнштейн, фізик – теоретик, лауреат Нобелівської премії на фізики 1921 року “За заслуги перед теоретичною фізикою та особливо за відкриття закону фотоелектричного эфекту.

Ейнштейн – автор понад 300 наукових робіт з фізики. Він розробив декілька значних фізичних теорій:

1. Спеціальна теорія відносності (1905) і, в її рамках, закон взаємозв’язку маси і енергії: E₀ = mc²
2. Загальна теорія відносності (1907-1916);
3. Квантова теорія фотоефекту;
4. Квантова теорія теплоємності;
5. Квантова статистика Бозе — Ейнштейна;
6. Статистична теорія броунівського руху, яка заклала основи теорії флуктуацій;
6. Теорія індукованого випрмінювання;
7. Теорія розсіювання світла на термодинамічних флуктуаціях в середовищах.

Альберт Ейнштейн також передбачив гравитаційні хвилі та «квантову телепортацію», передбачив та виміряв гіромагнітний ефект Ейнштейна – де Хааза. З 1933 року працював над проблемами космології та єдиної теорії поля. Активно виступав проти війни, проти застосування ядерної зброї.

14 березня традиційно відмічають день народження числа  π.

15 березня 1927 року почалося будівництво Дніпрогесу.

16 березня 1787 року народився німецький фізик Георг Ом, який відкрив основний закон електричного кола.

17 березня 1950 року у США оголошено про відкриття 98-го хімічного елемента — каліфорнію.

18 березня 1858 року народився німецький інженер Рудольф Дизель, який сконструював двигун внутрішнього згоряння, названий його ім’ям.

18 березня 1965 року Олексій Архипович Леонов, льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу стартував в космос на кораблі «Восход-2» і став першим землянином, який в скафандрі вийшов у відкритий космос. Через десять років, 15 июля 1975 року, Олексій Леонов вирушив на орбіту другий раз як командир космічного корабля «Союз-19» – на стиковку з американським космічним кораблем «Аполлон». Це була перша міжнародна пілотована космічна експедиція.

Пізніше, вже в роки «перебудови», Олексій Архипович ще двічі готувався до космічних експедицій. На початку сімдесятих – як командир орбітальної станції «Салют». А в рамках радянської пілотованої місячної програми – як командир одного з екіпажів, які мали облетіти Місяць, а потім і висадитися на його поверхню (програми Л-1 і Л-3).

18 березня 1899 року американський астроном Пікерінг відкрив Фебу, супутник Сатурна.

20 березня 1916 року Альберт Ейнштейн опублікував свою загальну теорію відносності.

8 березня 1976 року на територію Китаю впав найбільший з відомих кам’яних метеоритів Цзі-линь, маса якого 1774 кг.

У березні 1976 року в китайській провінції Цзі-лин пройшов найбільший метеоритний кам’яний дощ в світі, який тривав 37 хвилин. Космічні тіла падали на землю зі швидкістю 12 км/сек. Потім знайшли близько сотні метеоритів, включаючи найбільший – 1.7-тонний метеорит Цзілінь (Гірін).

10 березня 1876 року американський винахідник Александр Грехем Белл вперше зробив успішний дзвінок. Він зміг додзвонитися до свого помічника Томаса Уотсона і сказати: “Mr. Watson, come here, I want to see you”.

11 березня 1811 року народився французський астроном Урбен Леверьє, який обчислив орбіту та положення ще не відкритої тоді планети Нептун.

13 березня 1733 року народився английський хімик Джозеф Прістлі, один з основоположників сучасної хімії.