Як планети сонячної системи будуть виглядати зі своїх супутиків (реальні відстані): Земля з Місяця; Марс із Фобоса та Деймоса; Юпитер із Іо, Европи, Ганімеда та Каллісто; Сатурн із Мімаса, Енцелада, Тетиса, Діона, Реї, Титана та Япета; Уран із Міранди, Аріеля, Умбриеля, Тітанії та Оберона, Нептуна з Тритона.
12 августа 1887 года родился австрийский физик Эрвин Шрёдингер, один из создателей квантовой механики.
В 1933 году был удостоен Нобелевской премии по физике «за открытие новых продуктивных форм атомной теории». На церемонии презентации Ханс Плейель, член Шведской королевской академии наук, воздал должное Шрёдингеру за «создание новой системы механики, которая справедлива для движения внутри атомов и молекул». По словам Плейеля, волновая механика дает не только «решение ряда проблем в атомной физике, но и простой и удобный метод исследования свойств атомов и молекул и стала мощным стимулом развития физики».
14 августа 1777 года родился датский физик Ханс Кристиан Эрстед, исследователь электромагнитизма.
15 августа 1892 года родился французский физик Луи де Бройль, который в 1929 году получил нобелевскую премию «за открытие волновой природы электронов»;
17 августа 1601 года родился французский математик Пьер де Ферма, один из создателей аналитической геометрии и математического анализа;
18 августа 1868 года французский астроном Пьер Жансен обнаружил в солнечном спектре новый элемент — гелий;
18 августа 1877 года американский астроном Асаф Холл открыл спутник Марса — Фобос;
/arc-anglerfish-arc2-prod-gruponacion.s3.amazonaws.com/public/4Q5U6J4YYVDYVLVECXYQQSPVH4.jpg)
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 01. 07. 2019 р. № 1/11-5966
Навчання фізики (в основній школі) та фізики і астрономії (у старших класах) у закладах загальної середньої освіти в 2019/2020 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
Програми з фізики та астрономії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти затверджені Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року у таких варіантах:
Тексти навчальних програм розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv/].
Звертаємо увагу, що в типовій освітній програмі на профільний предмет «Фізика і астрономія» передбачено орієнтовно 6 годин на тиждень і в 10 і в 11 класах. Проте навчальними програмами з фізики і астрономії профільного рівня сумарно передбачено 7 годин на тиждень і в 10 і в 11 класах. Заклади освіти формуючи власні освітні програми й навчальні плани можуть додавати необхідну годину із додаткових годин навчального плану або залишати на вивчення двох складників 6 годин. Складаючи календарно-тематичне планування, учителі у такомі разі можуть самостійно розподілити час на навчальний матеріал у межах 6 годин (приміром, 5 годин фізичного складника і 1 година астрономічного або 5,5 годин фізичного складника і 0,5 години астрономічного). Допускається і такий варіант: в 10 класі вивчається тільки фізичний складник в обсязі 6 годин на тиждень, а в 11 класі обидва складники: фізичний – 6 годин на тиждень і астрономічний 2 або 1 година на тиждень.
Вибір навчальних програми з фізики та астрономії з двох запропонованих варіантів здійснюється вчителем та затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу і відображається в освітній програмі закладу освіти і навчальному плані.
Програма «Фізика і астрономія 10-11 класи», авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І. поєднує фізичний і астрономічний компоненти, не втрачаючи при цьому своєрідності кожного з цих складників. Враховуючи це, фізичний та астрономічний складники за вибором учителя можуть викладатися інтегровано або як відносно самостійні модулі. Змістові питання астрономії можуть вивчатися упровдовж навчального року, або як окремий розділ. У класному журналі зміст уроків записують на одній сторінці «Фізика і астрономія». Семестрові оцінки є середнім арифметичним оцінок за всі теми, що вивчаються у відповідному семестрі. Річна оцінка виставляється на підставі семестрових.
У разі вибору цієї програми у навчальному плані, класному журналі і додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається один предмет «Фізика і астрономія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «фізика».
Ті заклади освіти, що обрали навчальні програми «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом В.М.Локтєва та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я. в робочих навчальних планах і журналах записують окремі предмети «Фізика» і «Астрономія» розподіляючи навчальний час у такий спосіб:
У додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається два предмети: «фізика» і «астрономія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «фізика».
Особливості викладання фізики в 11 класах за навчальними програмами авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.
Програми орієнтовані на формування основних компетентностей у природничих науках і технологіях, а також інших ключових компетентностей (математичної, інформаційно-цифрової, уміння вчитися впродовж життя тощо). Зазначене передбачає приділення головної уваги не запам’ятовуванню певного матеріалу, а глибокому розумінню законів природи та вмінню застосовувати ці закони. Саме тому основну частину уроку слід використовувати для наведення прикладів фізичних явищ у природі та побуті, пояснення фізичної суті явищ, аналізу прикладів їхнього застосування в техніці, медицині, будівництві тощо, розв’язування якісних і кількісних задач. Ланцюжок «спостерігаємо пояснюємо застосовуємо» має прослідковуватися під час вивчення будь-якого фізичного явища.
Учні мають сприймати фізику як важливу частину загальної природничо-наукової картини світу, розуміти роль фізики як теоретичної бази багатьох інших природничих наук. Окрім того, розвиток практично всіх природничих наук був би неможливим без приладів, в основі яких лежать досягнення фізики. Такий підхід до вивчення фізики сприятиме зацікавленості учнів, розвитку допитливості і, як наслідок, кращому розумінню сутності природничо-наукової картини світу.
Курс фізики 11 класу (як на рівні стандарту, так і на профільному рівні) побудовано таким чином, що під час його опанування цілком природним є розвиток компетентностей, повторення та поглиблення знань, отриманих у попередніх класах:
У темі «Електродинаміка» — повторення електростатики (8 і 10 класи), законів постійного струму (8 клас), електричного струму в різних середовищах (8 клас), властивостей магнітного поля й явища електромагнітної індукції (9 клас).
У темі «Електромагнітні коливання та хвилі» — повторення матеріалу про механічні коливання та хвилі (10 клас), механічні та електромагнітні хвилі (9 клас).
У темі «Оптика» — повторення законів геометричної оптики, принципів отримання зображень за допомогою дзеркал і лінз (9 клас), явищ інтерференції та дифракції механічних хвиль (10 клас).
У заключній темі «Атомна та ядерна фізика» — повторення складу атома та ядра, рівнянь ядерних реакцій, будови ядерного реактора (9 клас), елементів теорії відносності (10 клас), елементів механіки на прикладі зіткнень частинок (10 клас).
Під час вивчення нових питань слід якнайширше спиратися на вже вивчені розділи фізики та на аналогії між різними явищами та фізичними величинами (так, застосування аналогії між механічними та електромагнітними явищами полегшує вивчення електромагнітних коливань і хвиль, дозволяє учням краще розібратися в природі цих явищ).
Слід відстежувати наскрізні змістовні лінії курсу фізики: методи наукового пізнання; рух і взаємодії; речовина і поле; роль фізичних знань у житті суспільства, розвитку техніки і технологій, розв’язанні екологічних проблем.
Оскільки кількість задач, які учні можуть розв’язати в процесі навчання, є обмеженою, учитель має ретельно добирати ці задачі. Слід віддавати перевагу задачам, які не просто потребують вибору формули та підстановки числових значень. Найефективнішими з точки зору формування всіх компетентностей є задачі, що потребують певного (нехай і нескладного) аналізу фізичних явищ. Дуже корисними є задачі, які ґрунтуються на знайомих учням життєвих ситуаціях. Бажано частину завдань давати у форматі тестів ЗНО і пропонувати учням самостійно складати відповідні завдання.
Під час вивчення, опанування і закріплення матеріалу бажано не просто коротко розповісти про важливі експерименти, а й показати відеофрагменти про відповідні досліди, у тому числі й найсучасніші (в мережі Інтернет можна знайти дуже цікаві та якісні матеріали відповідної тематики). Можна пропонувати учням самим знімати невеликі ролики нескладних експериментів або демонструвати ці експерименти безпосередньо під час уроку.
Слід звернути особливу увагу на зміни в програмі щодо навчального експерименту. Перш за все, наведений перелік експериментальних робіт є суто орієнтовним, учитель має право змінювати тематику робіт відповідно до наявного в кабінеті обладнання та особливостей того чи іншого класу. Такий підхід є реальним кроком до підвищення самостійності вчителя, створення стимулів до його творчості. Так само як і в 10 класі, в 11 класі передбачено лише обов’язковий мінімум виконання експериментальних робіт: по 4 роботи в I і II семестрах для рівня стандарту і по 7 робіт у I і II семестрах для профільного рівня.
Учитель має також право на свій розсуд вибирати форму проведення експериментальних робіт: це можуть бути, наприклад, фронтальні лабораторні роботи або лабораторний практикум. Для свідомого виконання експериментальних робіт напередодні або на початку уроку доцільно повторити відповідні теоретичні відомості, виконати завдання на визначення необхідного обладнання та створення можливого плану роботи.
Одним із методів активізації навчальної діяльності, формування і вдосконалення навичок роботи в команді є метод проектів. Тематика навчальних проектів пропонується вчителем або учнями та ученицями. Кількість годин, що відводиться на виконання навчальних проектів, визначається вчителем. Кількість проектів, виконаних кожним учнем (ученицею), може бути довільною, але не меншою ніж один за навчальний рік. Один учень (учениця) може виконувати різні проекти особисто або у складі окремих груп. Під час роботи над навчальними проектами можна орієнтувати учнів на пошук матеріалів про найновіші наукові досягнення в мережі Інтернет. При цьому слід звертати їхню увагу на необхідність критичного ставлення і перевірки отриманої інформації, а також наголошувати на необхідності робити посилання на використані джерела.
Суттєвою загальною рисою програм, що відповідає сучасним тенденціям в освіті, є надання вчителю значно більшої свободи в питаннях планування навчального процесу. Так, у програмах обох рівнів наводиться лише загальна кількість годин на вивчення предмета «Фізика». А форми і методи навчання, розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та окремих тем (це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх вивчення), учитель визначає самостійно.
Орієнтовна кількість письмових контрольних робіт 4–6. Кількість письмових робіт для поточного оцінювання визначається вчителем самостійно.
Особливості вивчення фізики на профільному рівні
Слід ураховувати принципову особливість побудови програм профільного рівня та рівня стандарту: програма профільного рівня містить невелику кількість додаткових змістових питань порівняно з програмою рівня стандарту, структура обох програм є однаковою. Це означає, що головна різниця полягає не в обсязі матеріалу, що вивчається, а в глибині аналізу цього матеріалу та розвитку відповідних компетентностей.
Під час тематичного планування слід передбачити не просто розв’язання більшої кількості задач, а й поступове підвищення складності цих задач. Учні мають набути досвід розв’язування задач різних типів: розрахункових, якісних, графічних тощо.
Особливо важливим є розв’язання експериментальних задач, які до того ж викликають велику зацікавленість учнів.
Загалом же учитель має керуватися метою та завданнями курсу фізики, які чітко сформульовані в програмі. Що ж до шляхів реалізації поставлених завдань, то вчителю надані досить широкі можливості вибору та пошуку оптимальних варіантів.
Навчальні програми для 7-9 та для 10-11 класів (рівень стандарту, профільний рівень) не містять фіксованого розподілу годин між розділами і темами курсу. У програмах наводиться лише тижнева і загальна кількість годин на вивчення предмету. Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих розділів/тем, визначається учителем. За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно визначати порядок вивчення тем та місце проведення лабораторних практикумів і практикумів з розв’язування задач – у кінці розділу або під час його вивчення.
Організовуючи освітній процес, учителю варто пам’ятати, що компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення й розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причинонаслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Саме тоді створюються умови для включення механізмів компетентності — здатності діяти в конкретних умовах і досягти результату.
У процесі навчання фізики й астрономії доцільно розуміти складові кожного з компонентів предметної компетентності: знаннєвого; діяльнісого та ціннісного. Разом з тим, предметні фізична та астрономічна компетентності є цілісними, тобто ні знання, ні вміння, ні досвід діяльності самі по собі не є компетентністю. Предметна компетентність взаємопов’язана з ключовими. Їх формування передбачає дотримання певних дидактичних і методичних вимог до процесу навчання, а саме:
Постійне залучення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності сприяє засвоєнню не лише теоретичних, а й оперативних знань. Важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час вивчення фізики й астрономії є навчальний фізичний експеримент. Навчальний експеримент реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму, домашніх дослідів і спостережень. Завдяки навчальному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їхнього попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. Експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учнів утворюються нові зв’язки та відношення, формується суб’єктивно нове особистісне знання. Він дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики й формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм дослідження, який стає засобом навчання.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 № 696 затверджено програми (режим доступу: https://cutt.ly/TtEFPO), за якими починаючи з 2020 року буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.
З 2020 року вчителі можуть отримати освітні послуги з підвищення кваліфікації у неурядових організаціях.
За словами Лілії Гриневич, Закон про освіту зараз пропонує більше свободи вчителю при виборі способу підвищення кваліфікації.
«По-перше зросла кількість годин на підвищення кваліфікації, тому що якщо ми йдемо в реформу і хочемо опановувати нові методики навчання без сумніву на це необхідно більше часу — це 150 годин. 75 годин вчитель як правило має провести в інститутах післядипломної освіти, які мають відповідну ліцензію на підвищення кваліфікації… Сьогодні в системі освіти України є дуже багато організацій, які проводять цільові освітні програми і мають дуже хороші результати. Наприклад, є такі організації, що спеціалізуються на роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, які спеціалізуються на підготовці вчителів для викладання природничих наук, тобто є ціла широка палітра тих можливих провайдерів, які можуть допомогти вчителеві підвищити кваліфікацію. І вчитель сам повинен відчувати, чого йому хочеться, що йому більше потрібно. І тому закон пропонує, щоб гроші на підвищення кваліфікації йшли до школи за вчителем. З 2020 року неурядові організації і ті хто може надавати такі послуги з підвищення кваліфікації братимуть участь в загальному підвищенні кваліфікації вчителів», — сказала Лілія Гриневич.
Відтепер визнавати освітні програми цих організацій буде педагогічна рада.
«Якщо ми говоримо про свободу і покладання більшої відповідальності за цей вільний вибір і вчителя і педагогічної ради, то ми поклали можливість педагогічним радам визнавати підвищення кваліфікації за певною освітньою програмою» — сказала міністерка.
Також Лілія Гриневич повідомила, що Міністерством освіти буде запропонована система критеріїв, яку напрацювали громадські організації, що працюють в системі підвищення кваліфікації. Використовуючи критерії педагогічні ради зможуть визначити якість запропонованих освітніх програм для підвищення кваліфікації вчителів.
05 августа 1858 года по дну Атлантики проложен телеграфный кабель, связавший Великобританию и США. Королева Виктория обменялась приветствиями с президентом США Джеймсом Бьюкененом.
06 августа 1961 года Герман Титов совершил второй в истории человечества полет в космос. Герман Титов (позывной – Орел) пробыл в космосе 25 часов 18 минут, корабль отсчитал по космическому спидометру 703 тыс. км, 17 раз облетев вокруг Земли.
09 августа 1803 года американский изобретатель Роберт Фултон продемонстрировал в Париже свой первый колёсный пароход.
10 августа 1839 года родился русский физик Александр Столетов. Получил кривую намагничивания железа в 1872 году, систематически исследовал внешний фотоэффект (1888—1890), открыл первый закон фотоэффекта. Исследовал газовый разряд, критическое состояние и другие явления. Основал физическую лабораторию в Московском университете.
11 августа 1851 года американец Исаак Меррит Зингер получил патент на швейную машинку с ножным приводом.
30 июля 1889 года родился Владимир Козьмич Зворыкин, один из изобретателей современного телевидения. Обладатель более 120 патентов на различные изобретения и большого числа различных наград. В частности, в 1967 году Президентом США Линдоном Джонсоном ему была вручена Национальная научная медаль США. В 1977 году избран в Национальную галерею славы изобретателей.
01 августа 1774 года английский химик Джозеф Пристли впервые получил чистый кислород;
02 августа 1820 года родился английский физик Джон Тиндаль, занимавшийся магнетизмом, акустикой, рассеянием света в мутных средах.
03 августа 1492 года началось первое путешествие Христофора Колумба в Новый Свет.
22 июля 1784 года родился Фридрих Бессель, немецкий математик и астроном.
Основатель и директор Кёнигсбергской обсерватории. Проводил расчёты орбиты кометы Галлея. Определил положение 75 тысяч звёзд и создал обширные звёздные каталоги.
23 июля 1874 года Александр Николаевич Лодыгин получил привилегию № 1619 на лампу накаливания.
Его изобретение было запатентовано и в нескольких европейских странах, Петербургская АН присудила ему Ломоносовскую премию, а в конце года было создано «Товарищество электрического освещения А. Н. Лодыгин и Ко».
23 июля 2000 года открыт новый естественный спутник Юпитера. Это самый маленький по размерам спутник из всех известных, его диаметр составляет 4,8 км. Открытие сделано астрономами университета Аризоны и подтверждено обсерваторией Массачусетса.
23 июля 2015 года с помощью телескопа «Кеплер» найдена первая экзопланета земного типа, которая находится в зоне обитаемости солнцеподобной звезды — Kepler-452 b.
25 июля 1984 года космонавт Светлана Савицкая стала первой женщиной, которая вышла в открытый космос
27 июля 1881 года родился немецкий физик Ханс Фишер, лауреат нобелевской премии по химии.
15 июля 1867 года родился Жан-Батист Шарко, французский полярный исследователь, океанограф, медик. В 1903 году возглавил французскую антарктическую экспедицию на трёхмачтовой шхуне «Француз». В 1908–1910 годах провёл вторую антарктическую экспедицию, в ходе которой, помимо всего прочего, открыл остров Шарко, названный им в честь своего отца, а также обнаружил шестилучевую губку Scolymastra joubini, самый долгоживущий организм в животном мире (до 10 тыс. лет).
17 июля 1846 года родился Николай Миклухо-Маклай, этнограф, антрополог, биолог и путешественник, изучавший коренное население Юго-Восточной Азии, Австралии и Океании, в том числе папуасов северо-восточного берега Новой Гвинеи, называемого Берегом Маклая.
18 июля 1853 года родился голландский физик Хендрик Лоренц. Известен прежде всего своими работами в области электродинамики и оптики. В 1902 году совместно с Питером Зееманом стал лауреатом Нобелевской премии «за выдающиеся заслуги в исследованиях влияния магнетизма на радиационные явления».
18 июля 1635 года родился английский естествоиспытатель и изобретатель Роберт Гук.
Роберт Гук делал большое количество открытий, к числу которых принадлежат:
1. Открытие пропорциональности между упругими растяжениями, сжатиями и изгибами, и производящими их напряжениями;
2. Открытие цветов тонких плёнок;
3. Идея о волнообразном распространении света (более или менее одновременно с Гюйгенсом), экспериментальное обоснование её открытой Гуком интерференцией света, волновая теория света;
4. Гипотеза о поперечном характере световых волн;
5. Открытия в акустике, например, демонстрация того, что высота звука определяется частотой колебаний;
6. Теоретическое положение о сущности теплоты как движения частиц тела;
7. Открытие постоянства температуры таяния льда и кипения воды;
8. Живая клетка с помощью усовершенствованного им микроскопа; также женскую яйцеклетку и мужские сперматозоиды. Гуку же принадлежит сам термин «клетка» (англ.cell).
20 июля 1969 года «Аполлон-11» совершил первую в истории пилотируемую посадку на Луну.
Командир экипажа Нил Армстронг и пилот Базз Олдрин посадили лунный модуль корабля в юго-западном районе Моря Спокойствия. Они оставались на поверхности Луны в течение 21 часа 36 минут и 21 секунды.
9 июля 1802 года родился Томас Дэвенпорт, американский кузнец, изобретатель. Он сконструировал первый роторный электродвигатель постоянного тока, с помощью которого приводилась в движение модель поезда, также созданная Дэвенпортом.
10 июля 1856 года родился Никола Тесла, инженер, физик, изобретатель в области электротехники и радиотехники сербского происхождения. Читать больше…
12 июля 1988 года запущена советская автоматическая межпланетная станция «Фобос-2» по направлению к Марсу.
В задачи миссии входило изучение атмосферы красной планеты и её спутника Фобоса, а также фотографирование поверхности спутника и высадка на него двух исследовательных станций. «Фобос-2» подобрался к спутнику Марса на расстояние 860 км спустя полгода — 21 февраля, и приступил к получению снимков. Месяц спустя космический корабль производил фотографии уже с дистанции 191 км. Однако, за несколько дней до намеченного спуска двух исследовательских станций, связь с «Фобос-2» ухудшилась настолько, что стало невозможно ни управлять им, ни получать какие-либо полезные данные. Тем не менее, за почти два месяца, что космический аппарат провёл в непосредственной близости от Марса и Фобоса, было собрано большое количество информации: об отсутствии воды на спутнике, о взаимодействии атмосферы Марса с солнечным ветром, о тепловых характеристиках Фобоса и о многочисленных протяжённых траншеях, большинство которых ведут начало от кратера под названием Стинки, диаметр которого составляет треть от диаметра самого Фобоса.
13 июля 1854 года родился Аристарх Белопольский, астроном, исследовавший Солнце, звёзды-цефеиды, кольца Сатурна
13 июля 1942 года начало Манхэттенского проекта по созданию атомной бомбы в США.
