13 квітня 1845 року народився німецький метеоролог Ріхард Асман, дослідник верхніх шарів атмосфери.
14 квітня 1912 року о 23:40 сталося зіткнення британського трансатлантичного пароплава «Титанік» з айсбергом. О 2:20 15 квітня, розламавшись на дві частини, «Титанік» затонув, забравши життя 1 496 осіб. 712 людин, що врятувалися підібрав пароплав «Карпатія».
15 квітня 1452 року народився Леонардо да Вінчі, італійський вчений, інженер, винахідник, художник.
18 квітня 1838 року народився французький хімік Поль де Буабодран, який в 1875 році відкрив хімічний елемент галій, існування якого було передбачене Менделєєвим.
З нагоди Міжнародного дня космонавтики та 60-ої річниці першого польоту людини в космос12 квітня 2021 року з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України в прямому ефірі відбудиться розмова на тему «КОСМОС В НАШОМУ ЖИТТІ». В цьому обговоренні візьмуть участь науковці обсерваторії.
Початок о 19:00 за літнім київським часом на ютуб-каналі «Все про Всесвіт».
Запитання науковцям можна надіслати заздалегідь на електронну адресу provsesvitvse@gmail.com або задати їх в чаті під час ефіру.
29 березня 1974 року з космічного апарату США вперше були зроблені фотографії планети Меркурій.
30 березня 1892 року народився польський математикСтефан Банах, один з творців функціонального аналізу.
31 березня 2017 року був здійснений вдалий політ нового українського літака. Перший політ літака-демонстратора Ан-132D відбувся на аеродромі Святошин у Києві.
Ан-132D — це перший літак в лінійці Антонова без російських комплектуючих. Літак призначений для польотів на близько- і середньомагістральних маршрутах, він виконує широкий спектр завдань з перевезення вантажів. Він має крейсерську швидкість в 500 км/год і максимальну висоту крейсерського польоту 9000 м. Його вантажопідйомність — 9,2 т, довжина — 24,5 м, висота — 8,8 м, розмах крил — 29,2 м.
2 квітня 1618 року народився Гримальді Франческо Марія італійський фізик і астроном.
Відкрив дифракцію та інтерференцію світла, ввів уявлення про хвильову природу світла, хоча в не дуже чистому і певному виді, пов’язав з нею кольори. («Фізико-математичний трактат про світло, кольори та веселку», опублікований посмертно в 1665 р). Описав сонячний спектр, отриманий за допомогою призми. Спільно зДжованні Баттиста Риччиоли склав карту Місяця і ввів назву місячних утворень, що їх вживають донині.
4 квітня 1688 року народився французький астроном Жозеф Деліль, з 1725 року керував астрономічною обсерваторією Петербурзької Академії наук.
22 березня 1394 року народився Мухаммед Улугбек, онук Тамерлана, який побудував поблизу Самарканда астрономічну обсерваторію.
22 березня 1895 року в Парижі брати Люм’єр вперше показали спеціально запрошеній публіці фільм. Як вказує енциклопедія «Кругосвет», брати Люм’єр були знайомі із сінематографом, що був запропонований раніше Томасом Едісоном і, ймовірно, використовували деякі його ідеї. Але той факт, що їх сінематограф був призначений для масового перегляду, дозволяє саме їх вважати творцями сучасного кіно. Перший публічний сеанс був проведений в Парижі 22 березня 1895 року. На білому екрані глядачі побачили робітників, що виходять з фабрики братів.
Однак днем народження кіно офіційно вважається 28 грудня 1895 року, коли в Grand Café на бульварі Капуцинів пройшов перший комерційний показ фільмів Люмьеров.
23 березня 1876 рокуПавло Яблочков отримав патент на електричну лампочку своєї конструкції. У 1877 році вона освітила вулиці та площі Парижа.
27 березня 1854 року народився німецький фізик Вильгельм Рентген, який відкрив рентгенівське випромінювання. У 1901 році став першим Нобелівським лауреатом.
28 березня 1892 року народився бельгійський фізіологКорней Хейманс, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини, яка була присуджена в 1939 році «за відкриття ролі синусного й аортального механізмів у регуляції дихання».
16 березня 1787 року народився німецький фізик Георг Ом, який відкрив основний закон електричного кола.
18 березня 1858 року народився німецький інженер Рудольф Дизель, який сконструював двигун внутрішнього згоряння, названий його ім’ям.
18 березня 1965 рокуОлексій Архипович Леонов, льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу стартував в космос на кораблі «Восход-2» і став першим землянином, який в скафандрі вийшов у відкритий космос. Через десять років, 15 июля 1975 року, Олексій Леонов вирушив на орбіту другий раз як командир космічного корабля «Союз-19» — на стиковку з американським космічним кораблем «Аполлон». Це була перша міжнародна пілотована космічна експедиція.
Пізніше, вже в роки «перебудови», Олексій Архипович ще двічі готувався до космічних експедицій. На початку сімдесятих — як командир орбітальної станції «Салют». А в рамках радянської пілотованої місячної програми — як командир одного з екіпажів, які мали облетіти Місяць, а потім і висадитися на його поверхню (програми Л-1 і Л-3).
20 березня 1944 року народився німецький біофізик Ервін Неєр, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини.
10 березня 1876 року американський винахідник Александр Грехем Белл вперше зробив успішний дзвінок. Він зміг додзвонитися до свого помічника Томаса Уотсона і сказати: «Mr. Watson, come here, I want to see you».
11 березня 1811 року народився французський астроном Урбен Леверьє, який обчислив орбіту та положення ще не відкритої тоді планети Нептун.
13 березня 1733 року народився английський хімик Джозеф Прістлі, один з основоположників сучасної хімії.
14 березня 1879 року народився Альберт Ейнштейн, фізик — теоретик, лауреат Нобелівської премії на фізики 1921 року «За заслуги перед теоретичною фізикою та особливо за відкриття закону фотоелектричного эфекту.
Ейнштейн — автор понад 300 наукових робіт з фізики. Він розробив декілька значних фізичних теорій:
1. Спеціальна теорія відносності (1905) і, в її рамках, закон взаємозв’язку маси і енергії: E0 = mc2
2. Загальна теорія відносності (1907-1916);
3. Квантова теорія фотоефекту;
4. Квантова теорія теплоємності;
5. Квантова статистика Бозе — Ейнштейна;
6. Статистична теорія броунівського руху, яка заклала основи теорії флуктуацій;
6. Теорія індукованого випрмінювання;
7. Теорія розсіювання світла на термодинамічних флуктуаціях в середовищах.
22 лютого 1857 року народився немецький фізик Генрих Герц, який експериментально довів існування електромагнітних хвиль.
26 лютого 1935 року шотландський вчений Роберт Уотсон-Уатт провів перші випробування приладу, який було названо радаром.
28 лютого 1683 року народився французський вчений Рене Реомюр, який запропонував 80-градусну температурну шкалу.
29 лютого 1840 року народився Джон Філіп Голланд, творець першого підводного човна для американського флоту, а також серій підводних човнів для майже всіх флотів світу.
29 лютого 1860 року народився Герман Холлерит, американський інженер та винахідник, один із засновників IBM — найбільшої транснаціональної корпорації з виробництва комп’ютерів і периферії, творець першої електричної лічильної машини — Табулятор Холлерита.
15 лютого 1826 року народився ірландський вчений Джордж Стоні, який дав негативно зарядженій частинці назву електрон, визначивши його як «фундаментальну одиницю виміру електроенергії».
17 лютого 1600 року Джордано Бруно спалили на площі Квітів. Три століття тому на тому місці, де було запалене багаття, споруджено пам’ятник з написом «Джордано Бруно — від сторіччя, що він передбачав».
19 лютого 1473 року – народився польський астроном Микола Коперник. Він найбільш відомий як автор геліоцентричної системи світу — уявлення про те, що Сонце є центральним небесним тілом, навколо якого обертається Земля та інші планети. Ця ідея була початком першої наукової революції.
На фото: портрет Миколи Коперника, кінець XVI століття (музей міста Торунь)
21 лютого 1804 року англійський винахідник Річард Тревітік продемонстрував перший у світі, але дуже недосконалий паровоз.
