Багатошарова система туману над полярним шестикутником Сатурна

В атмосфері Сатурна є унікальна хвильова структура, яка оточує полярну ділянку планети, й відома як «шестикутник» через свою правильну геометричну форму.

За шестикутником велися спостереження з 1980 року, коли його було виявлено космічним кораблем NASA «Вояджер 1» і «2».
Всередині цієї планетарної хвилі тече швидкий вузький струменевий потік, де максимальна швидкість вітру сягає 400 км/год. Однак сама хвиля залишається майже статичною, тобто зрушення відбувається тільки щодо обертання планети. Всі ці факти привертають увагу метеорологів і дослідників атмосфери планети до «шестикутника».

З 2004 по 2017 рік на орбіті Сатурна перебувала автоматична міжпланетна станція Кассіні. У червні 2015 року основна камера станції отримала зображення з високою роздільною здатністю, на яких були помічені тумани, розташовані над хмарами, які формують шестикутну хвилю. Крім того, використання кольорових фільтрів (від ультрафіолетового до близького інфрачервоного) дозволило вивчити склад цих туманів. А для завершення цього дослідження також використовувалися знімки, отримані космічним телескопом Хаббла, які було зроблено через 15 днів і які показують шестикутник зверху. 8-го травня 2020 групою наукових дослідників в журналі Nature Communications було опубліковано дослідження туману та його природи.
Керівник дослідження Агустін Санчес-Лавега сказав:

«Зображення Кассіні дозволили нам виявити, що шестикутник був сформований як сендвіч. Він має багатошарову систему, що складається як мінімум з семи туманів, які простягаються від вершини його хмар до висоти понад 300 км над ними.»

Вертикальна протяжність кожного шару туману становить приблизно від 7 до 18 км, якій містить дрібні частки (R ≈ 1 мкм), що містять кристаліти вуглеводнього льоду, такі як ацетилен, пропін, пропан, диацетилу або навіть бутан у випадку найвищих хмар.
Але найцікавіше, це гіпотеза дослідників про те, що причиною появи туманних шарів є вертикальне поширення гравітаційних хвиль, причиною появи яких є коливання густини та температури атмосфери. На Землі також спостерігалися хвилі цього типу, вони створюються хвилеподібним струменевим потоком, що рухається зі швидкістю 100 км/год з заходу на схід у середніх широтах. Це явище може бути однаковим на обох планетах, хоча особливості Сатурна означають, що це єдиний випадок в Сонячній системі.

Джерело

 

Добавить комментарий