09 серпня 1803 року американський винахідник Роберт Фултон продемонстрував в Парижі свій перший колісний пароплав.

10 серпня 1839 року народився фізик Олександр Столєтов. Отримав криву намагнічування заліза в 1872 році, систематично досліджував зовнішній фотоефект (1888-1890), відкрив перший закон фотоефекту. Дослідив газовий розряд, критичний стан та інші явища. Заснував фізичну лабораторію в Московському університеті.

11 серпня 1851 року американець Ісаак Мерріт Зінгер одержав патент на швейну машинку з ножним приводом.

12 серпня 1887 року народився австрійський фізик Ервін Шредінгер, один з творців квантової механіки.

У 1933 році отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття нових продуктивних форм атомної теорії». На церемонії презентації Ханс Плейель, член Шведської королівської академії наук, віддав належне Шредінгера за «створення нової системи механіки, яка справедлива для руху всередині атомів і молекул». За словами Плейеля, хвильова механіка дає не тільки «вирішення низки проблем в атомній фізиці, але і простий і зручний метод дослідження властивостей атомів і молекул і стала потужним стимулом розвитку фізики».

14 серпня 1777 року народився данський фізик Ханс Крістіан Ерстед, дослідник електромагнітізма.

15 серпня 1892 року народився французький фізик Луї де Бройль, який в 1929 році отримав нобелівську премію “за відкриття хвильової природи електронів”.

02 серпня 1820 року народився англійський фізик Джон Тиндаль, займався магнетизмом, акустикою, розсіюванням світла в мутних середовищах.

05 серпня 1858 року по дну Атлантики прокладено телеграфний кабель, що зв’язав Великобританію і США. Королева Вікторія обмінялася вітаннями з президентом США Джеймсом Бьюкененом.

06 серпня 1961 року  Герман Титов здійснив другий в історії людства політ в космос. Герман Титов (позивний – Орел) пробув в космосі 25 годин 18 хвилин, за космічним спідометром корабель відрахував 703 тис. км, 17 раз облетівши навколо Землі.

28 липня 1858 року  вперше використані для ідентифікації відбитки пальців.
В 1895 році англійський антрополог Френсіс Гальтон домігся введення дактилоскопії як метод реєстрації кримінальних злочинців в Англії. 13 вересня 1902 року у Великобританії відбитки пальців з місця злочину вперше використані як доказ провини по відношенню до затриманого Гаррі Джексона.

30 липня 1889 року народився Володимир Козьмич Зворикін, один з винахідників сучасного телебачення. Володар більше 120 патентів на різні винаходи і великого числа різних нагород. Зокрема, в 1967 році Президентом США Ліндоном Джонсоном йому була вручена Національна наукова медаль США. В 1977 году избран в Национальную галерею славы изобретателей.

01 серпня 1774 року англійський хімік Джозеф Прістлі  вперше отримав чистий кисень;

20 липня 1969 року «Аполлон-11» здійснив першу в історії пілотовану посадку на Місяць.

Командир екіпажу Нил Армстронг і пілот Базз Олдрин посадили місячний модуль корабля в південно-західному районі Моря Спокою. Вони залишалися на поверхні Місяця протягом 21 години 36 хвилин і 21 секунди.

22 липня 1784 року народився Фрідрих Бессель, німецький математик і астроном.

Засновник і директор Кенігсберзької обсерваторії. Ппроводив розрахунки орбіти комети Галлея. Визначив положення 75 тисяч зірок і створив великі зоряні каталоги.

23 липня 1874 року  Олександр Миколайович Лодигін отримав привілей №1619 на лампу розжарювання.

Його винахід був запатентований і в декількох європейських країнах, Петербурзька АН присудила йому премію Ломоносова, а в кінці року було створено «Товариство електричного освітлення А. Н. Лодигін і Ко».

23 липня 2000 рокувідкрито новий природний супутник Юпітера. Це найменший за розмірами супутник зі всіх відомих, його діаметр становить 4,8 км. Відкриття зроблене астрономами університету Арізони та підтверджено обсерваторією Массачусетса.

23 липня 2015 року за допомогою телескопа «Кеплер» знайдено першу екзопланету земного типу, яка знаходиться в зоні населеності сонцеподібної зірки – Kepler-452 b.

25 липня 1984 року космонавт Світлана Савицька стала першою жінкою, яка вийшла у відкритий космос.

12 липня 1988 року запущена радянська автоматична міжпланетна станція «Фобос-2» у напрямку до Марсу.

До завдань місії входило вивчення атмосфери Червоної планети та її супутника Фобоса, а також фотографування поверхні супутника і висадка на нього двох дослідницьких станцій. «Фобос-2» підібрався до супутника Марса на відстань 860 км через півроку – 21 лютого – і приступив до отримання знімків. Через місяць космічний корабель робив фотографії вже з дистанції 191 км. Однак, за кілька днів до наміченого спуску двох дослідних станцій, зв’язок з “Фобос-2» погіршилася настільки, що стало неможливо ані керувати ним, ані отримувати будь-які корисні дані. Проте, майже за два місяці, що космічний апарат провів в безпосередній близькості від Марса і Фобоса, було зібрано велику кількість інформації: про відсутність води на супутнику, про взаємодію атмосфери Марса з сонячним вітром, про теплові характеристики Фобоса і про численні протяжні траншеї, більшість яких беруть початок від кратера під назвою Стінкі, діаметр якого становить третину від діаметра самого Фобоса.

13 липня 1854 року народився Аристарх Белопольський, астроном,  який досліджував Сонце, зірки-цефеїди, кільця Сатурна

13 липня 1942 року початок Манхеттенського проєкту зі створення атомної бомби в США.

15 липня 1867 року народився Жан-Батист Шарко, французський полярний дослідник, океанограф, медик. У 1903 році очолив французьку антарктичну експедицію на Трищогловий шхуні «Француз». У 1908-1910 роках провів другу антарктичну експедицію, в ході якої, крім усього іншого, відкрив острів Шарко, названий ним на честь свого батька, а також виявив шестипроменеву губку Scolymastra joubini, що є організмом  з найтривалишим життям в тваринному світі (до 10 тис. років) .

17 липня 1846 року народився Микола Миклухо-Маклай, етнограф, антрополог, біолог і мандрівник, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії і Океанії, в тому числі папуасів північно-східного берега Нової Гвінеї, званого Берегом Маклая.

18 липня 1853 року народився голандський фізик Хендрик Лоренц. Відомий насамперед своїми роботами в області електродинаміки і оптики. У 1902 році спільно з Пітером Зеєманом став лауреатом Нобелівської премії «за видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».

18 липня 1635 року народився англійський натураліст і винахідник Роберт Гук.

Роберт Гук зробив велику кількість відкриттів, до числа яких належать:
1. Відкриття пропорційності між пружніми розтягами, стисненнями, вигінами та напругами, що з]являються внаслідок цього;
2. Відкриття кольорів тонких плівок;
3. Ідея про хвилеподібне поширення світла (більш-менш одночасно з Гюйгенсом), експериментальне обгрунтування її за допомогою інтерференції світла,  хвильова теорія світла;
4. Гіпотеза про поперечний характер світлових хвиль;
5. Відкриття в акустиці, наприклад, демонстрація того, що висота звуку визначається частотою коливань;
6. Теоретичне положення про сутність теплоти як руху частинок тіла;
7. Відкриття постійності температури танення льоду і кипіння води;
8. Жива клітина за допомогою вдосконаленого ним мікроскопа; такоже жіночу яйцеклітину та чоловічі сперматозоїди. Гуку принадлежить сам термін «клітина» (англ.cell).