Цікава наука

 

На каналі “Цікава наука” є багато науково-популярних та освітніх відео на різні наукові теми з фізики, астрономії, біології, географії та математики. Всі ці відео озвучені українською мовою.

Луїс Блумфілд

Луїс Блумфілд,

професор фізики у Віргінському університеті. Володар багатьох нагород за дослідження в області атомної фізики, фізики конденсованого стану, оптики, фізичної хімії, член Американського фізичного товариства. Блумфілд викладав фізику в оригінальній манері – через пояснення того, як працюють звичайні речі. Його курс «Як все працює» прослухали майже 10 тисяч студентів Віргінського університету, а також були видані однойменні університетський підручник і книга для широкої аудиторії. Автор курсу отримав медаль Пеграма (Pegram Medal) за успіхи у викладанні (вона присуджується Південно-Східним відділенням Американського фізичного товариства).

“Для мене завжди було загадкою, чому фізика традиційно викладається як абстрактна наука – адже вона вивчає матеріальний світ і закони, якими той керується. Я переконаний у протилежному: якщо позбавити фізику незліченних прикладів із живого, реального світу, вона не матиме ні основи, ні форми – немов молочний коктейль без склянки.”

 

Лауреаты 2019 года

8 октября 2019 года были объявлены нобелевские лауреаты по физике. Ими стали канадский физик Джеймс Пиблз, швейцарские астрономы Мишель Майор и Дидье Кело.
Награду разделили на две части. Джеймс Пиблз получил “половину” награды за “теоретические открытия в физической космологии“, а другая “половина” ушла Мишелю Майору и Дидье Кело “за открытие экзопланеты, вращающейся вокруг звезды солнечного типа“.

Джеймс Пиблз посягнул на весь космос и в течение почти двух десятилетий разрабатывал теоретические основы, на которых базируется наше современное понимание истории Вселенной, начиная от Большого взрыва до наших дней. Одновременно физики Мишель Майор и Дидье Кело исследовали нашу галактику – Млечный Путь в поисках неведомых миров. В 1995 году они совершили первое открытие планеты за пределами нашей Солнечной системы, экзопланеты, вращающейся вокруг орбиты звезды солнечного типа. Их открытия начали революцию в астрономии, и с тех пор в Млечном Пути найдено более 4000 экзопланет, а невероятные новые миры открываются до сих пор.

Science Ukraine

Онлайн-видання Science Ukraine є сучасним науково-популярним медіа. Тут ви можете дізнатися про новини науки та техніки від людей, які люблять науку та прагнуть не тільки навчити інших, але також навчатися самім.

Уинстон Черчилль

Цитата

Сэр Уинстон Леонард Спенсер-Черчилль,

британский государственный и политический деятель, премьер-министр Великобритании  (в 1940 – 1945, и 1951 – 1955 гг); военный (полковник), журналист, писатель, почётный член Британской академии (1952 г); лауреат Нобелевской премии по литературе (1953 г) за “высокое мастерство произведений исторического и биографического характера, а такжеза блестящее ораторское искусство, с помощью которого отстаивались высшие человеческие ценности“; был удостоен звания Почётного члена Королевской академии художеств (им было написано около 500 картин).

«Никогда не сдавайтесь — никогда, никогда, никогда, ни в большом, ни в малом, ни в крупном, ни в мелком, никогда не сдавайтесь, если это не противоречит чести и здравому смыслу. Никогда не поддавайтесь силе, никогда не поддавайтесь очевидно превосходящей мощи вашего противника.» 

 

Валерий Брюсов

Русский поэт, прозаик, драматург, переводчик, литературовед, литературный критик и историк. Один из основоположников русского символизма

Картинки по запросу валерий брюсов биография
Мир электрона

Быть может, эти электроны —
Миры, где пять материков,
Искусства, знанья, войны, троны
И память сорока веков!

Ещё, быть может, каждый атом —
Вселенная, где сто планет;
Там — всё, что здесь, в объёме сжатом,
Но также то, чего здесь нет.

Их меры малы, но всё та же
Их бесконечность, как и здесь;
Там скорбь и страсть, как здесь, и даже
Там та же мировая спесь.

Их мудрецы, свой мир бескрайный
Поставив центром бытия,
Спешат проникнуть в искры тайны
И умствуют, как ныне я;

А в миг, когда из разрушенья
Творятся токи новых сил,
Кричат, в мечтах самовнушенья,
Что бог свой светоч загасил!

(1922 год)

Гагик Крпоян

original
Гагик Крпоян, писатель, поэт-современник.

Всё, что мы видим, слышим и чувствуем – всего лишь иллюзия действительности, созданная нашим мозгом на основе сигналов, полученных от наших органов чувств. В реальности нет цветов – есть только радиоволны разной длины. Нет звуков – есть только колебания среды. Нет времени, нет чувств, нет смысла. Каждый из нас живёт в своей собственной Вселенной, которую создаёт сам и сам наполняет смыслом.

 

 

Нові визначення базових одиниць СІ

16 листопада 2018 року

у Палаці Конгресу у Версалі відбулося засідання XXVI Генеральної конференції з заходів та ваг (ГКМВ). На голосування було поставлено резолюцію, що закріплює нові визначення чотирьох із семи базових одиниць Міжнародної системи одиниць СІ – кілограма, ампера, кельвіна та моля. Тепер систему СІ буде оновлено, і з неї зникне останній матеріальний еталон – еталон кілограма.

Тепер затверджено нове визначення кілограма, засноване на сталій Планка.
Нове визначення ампера буде з чисельним значенням електричного заряду.
Нове визначення кельвіна засноване на сталій Больцмана.
Моль буде визначений через зафіксовану сталу Авогадро.
Тепер всі одиниці будуть прив’язані до сталих, що не схильних до зносу.

Відмова від матеріальних зразків дозволяє різним державам створювати свої первинні еталони незалежно з інших країн. А від точних вимірювань часу, відстаней та мас сьогодні залежить безліч речей – від супутникової навігації, роботи мобільних телефонів до правильної роботи магазинних ваг.

Проект реформи був схвалений сьогодні, але набуде чинності у Всесвітній день метрології – 20 травня 2019 року.

ПОЯСНЕННЯ

У міжнародній системі одиниць вимірювання СІ (від французької Le System System d’Unites, SI) прийнято сім основних величин: довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини та сила світла. Одиниці вимірювання дли них – основні одиниці СІ – метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль і кандела, відповідно. Для точного виміру базових величин вчені створюють еталони, оскільки вимір є порівняння чогось із еталоном.

Одиниця вимірювання довжини – метр – спочатку була прив’язана до довжини паризького меридіана, потім до довжини хвилі випромінювання атома криптона-86. Зараз метр визначається за допомогою сталої Планки: це відстань, яка проходить світло у вакуумі за 1/299 792 458 секунди.

Одиниця вимірювання временисекунда – з 1967 року визначається як інтервал часу, що відповідає 9192631770 періодів випромінювання між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.

Одиниця вимірювання сили світла  кандела  – з 1979 року визначається як сила світла в даному напрямку від джерела, що випромінює монохроматичне випромінювання частоти 540 × 1012 герц, енергетична сила світла якого в цьому напрямку становить 1/683 вата на стерадіан (тут 683 — значення максимальної світлової ефективності, встановлене ГКМВ). Точне значення коефіцієнта максимальної світлової ефективності, що використовується разом з функцією, дає відношення сили світла до енергетичної сили світла монохроматичного випромінювання будь-якої довжини хвилі.

Майже всі одиниці теж поступово виявилися прив’язані до фундаментальних фізичних сталих (ФФС).

7 квітня 1795 року бюро мір і ваг прийняло за одиницю грама «абсолютну вагу об’єму чистої води, що дорівнює кубу [зі стороною] в соту частину метра, і за температури танення льоду». Для матеріалізації цієї маси спочатку створили еталон із платини.
Згідно з паризькою угодою 1875 року за одиницю вимірювання маси – кілограм – був прийнятий оригінальний циліндр діаметром і висотою 39,17 мм з платино-іридієвого сплаву (90% платини, 10% іридію), який зберігається в Міжнародному бюро мір та ваг (розташовано в Севрі біля Парижа). Сплав платини та іридію хімічно інертний, має високу твердість та зносостійкість, відносно малий коефіцієнт теплового розширення, велику густину та наділений парамагнітними властивостями.
Однак наприкінці минулого століття вчені виявили, що маса еталона кілограма змінювався приблизно на 0,3 мікрограми на рік, тобто на 30 мікрограмів за більш ніж 100 років. Це відбувається через випаровування атомів із поверхні циліндра. Це досить велике значення для сучасних вимог до точності. Кілограм є однією із семи основних одиниць СІ, і накопичені відхилення можуть стати причиною так званої технічної системної кризи. Саме тому наукова спільнота вирішила перевизначити кілограм через точно виміряну та фіксовану сталу Планку.

Установка, за допомогою якої можна реалізувати новий стандарт маси, називається ваги Кіббла.
Ваги Кіббла використовувалися з середини 1970-х років для вимірювання величини сталої Планки. Співробітники Національного інституту стандартів США Пітер Мор та Баррі Тейлор у 1999 році запропонували зафіксувати величину сталої Планки та визначати масу за допомогою ваг Кіббла. Посмертно назване на честь винахідника Браяна Пітера Кіббла, це вдосконалені струмові ваги, в яких еталоном виступає вантаж, який врівноважує силу відштовхування між постійним магнітом та котушкою, якою пропускають струм. Таким чином, масу об’єкта можна знайти за рахунок рівності електричної та механічної сил.

Одиниця вимірювання сили струму – амперзатверджене в 1948 році, було засноване на вимірюванні сили, що діє на паралельні провідники зі струмом. Тепер нове визначення ампера засноване на численному значенні електричного заряду.

Одиниця вимірювання температури – кельвін – до сьогоднішнього дня визначалася як 1/273,16 термодинамічної температури потрійної точки води (це строго певні значення температури та тиску, при яких вода може одночасно і рівноважно існувати у твердому, рідкому та газоподібному станах). Це визначення створювало свої незручності, оскільки у воді завжди є домішки важких ізотопів водню та кисню, і вони можуть значно пересуває потрійну точку. Тому метрологам довелося створити окремий стандарт – Віденський стандарт усередненої океанської води. Її рецепт виглядає так: 0,00015576 моля дейтерію на моль звичайного водню. Крім того, для того, щоб визначати точні значення в інших діапазонах, ученим доводилося контролювати точки плавлення та кипіння кількох інших речовин. Нове визначення кельвіна засноване на сталій Больцмана.

Одиниця вимірювання кількості речовини – моль – була прив’язана до кількості атомів 0,012 кілограма стабільного вуглецю-12, тобто був пов’язаний з масою. Нове визначення моль буде визначено через зафіксовану сталу Авогадро.

 

Лауреаты 2018 года

2 октября 2018 года Шведская королевская академия объявила имена Нобелевских лауреатов по физике 2018 года. Ими стали американец Артур Ашкин, француз Жерар Муру и канадка Донна Стрикленд. Самую престижную премию в области физики ученые получили за «за новаторские изобретения в области лазерной физики».

Нобелевскую премию по физике присудили за прорыв в области лазеров

Артур Ашкин получил премию за оптические пинцеты и их использование в биологических системах. Оптические пинцеты могут захватывать частицы, атомы и молекулы с помощью лазерного луча. Это может использоваться для исследования вирусов, бактерий и других клеток, не повреждая их. Также созданы новые возможности для наблюдения и контроля за механизмом жизни.
“Научная фантастика стала реальностью. Оптические пинцеты позволяют наблюдать, вырезать и тянуть с помощью света. Во многих лабораториях лазерные пинцеты используются для изучения биологических процессов, таких как белки, молекулярные двигатели, ДНК или внутренняя жизнь клеток”, – говорится в сообщении комитета.
Вторую часть премии получили совместно Жерар Муру и Донна Стрикленд – за метод генерирования высокоинтенсивных сверхкоротких оптических сигналов.  Разработанная ими методика открыла новые направления для исследований и привела к широкому промышленному и медицинскому применению.